Спи, моя зіронько, оченята закрий,
Місяць вже світить в небі з гори.
Тихо йде ніч твого сна,
Я поручень, донечка, ти не одна.
Ніччю з неба зірки тремтять,
Шепочуть, що донечку хочуть обняти.
Сниться хай казка, де ти королева,
Де сяє мов зіронька — ясно та щаслива.
Спи, моя зіронько, оченята закрий,
Місяць на небі вже спить угорі.
Тихо пливе нічка, ніжна та сумна,
Я біля тебе, донечко, ти не одна.
Зірка до зірки шепоче здаля:
«Ніжність — це доня, маленька моя».
Сниться хай казка, де ти — королева,
Де сяєш, мов ранок, ясна і щаслива.
Сняться хай квіти, просторі луги,
Там, де немає ні сліз, ні туги.
Сонечко зранку тебе підійме,
А мамина ласка — завжди при тобі буде.
Хай тобі сняться квіти й луги,
Райдужні хмарки та добрії сни.
Сонечко зранку тебе підійме,
Та мама завжди тебе пригорне.
Колискова
© Copyright: Сергей Кабачный, 2025
Свидетельство о публикации №225060101285
Свидетельство о публикации №225060101285
Рецензии