Ныма гондэ павукiв!

Могыла бо гэ но пыл

Ідэш, на мынэ похожый.
Уныз опустыв шэ й ніс.
А я ведь була такой жэ.
Прохожый, остановысь!

Ны думай, шо тут могылка.
Шо я появлюсь і дам.
Я вэльма сама любыла
Смыетыся, ек ны над.

Товді бо було чы діло
Власцям до якыхсь там дам,
Шо пышуть оно стішкы ж во,
А ны і комусь пуд зад.

Погэтому ны дывыся,
Шо тут но Васыль лыжав.
Зорвы собі хоть сунычку.
Вона бо смачній за квас.

Ек промінь тыбэ, друг,  шпарыть!
Ты вэсь в золотэй муці!
Ах, еслі б хто гэтэ знав, згынь,
Ек тежко змагатысь одній!

Ны вмрэш ты. Душе бо скрізь.
От так пырывів мэнэ й Псіх.
Іды ж до любых сьвятых.
І хай нам поможуть в7.

...ах, любая наша Марынка!
Ты всэ дэсь плывэш в човні!...


Рецензии