Оці прокляті дощі, оці безкінечні води лавини,
Розбухло моє життя та розділилось на дві половини.
Вечорами у пабах все наливаю повіям я пиво,
Зранку у церкві покаянні хрести на себе кладу косо-криво.
А між ними є ще те, що люди називають роботою,
Там проводжу свої дні з понеділка аж до самої суботи.
Та й нехай: потрібні, зрештою, гроші на пиво та десятину,
Поки життя розмивають оті холодні лавини.
Паби
© Copyright: Альба Трос, 2025
Свидетельство о публикации №225073000578
Свидетельство о публикации №225073000578
Рецензии