Серпень знову засинає,
Вітер гонить сірий пил,
Сонце тихо так зітхає,
Припікає пір’я крил,
Пташка низько так літає.
Обережно, квіти в’януть,
Скоро осінь ввійде в дім,
Дні коротші знову стануть,
Літо скаже прикро всім,
Що часи у прірву кануть.
Ще сміються чорнобривці,
Серпень зовсім не страшний,
У степах гуляють вівці,
Їх сніданок ще живий,
Молоко гуляє в кринці.
Серпень, серпень стелить м’яко
Трав зелено-жовту мить,
Час крихкий і день ніякий,
І в повітрі осінь спить ,
Наче шибки тихий брязкіт.
22.08.2025
На порозi осенi
© Copyright: Татьяна Раевская, 2025
Свидетельство о публикации №225082501891
Свидетельство о публикации №225082501891
Рецензии
