***
Коли печаль змовкає
А чиста, Божа, душа голосом співає
І Бог чрез її сердце ,квіткой Божою розцвітає
А сльози по Божої, ласки дощем громихають
І спалюють, гріх, людини, карму прожигають
Сміється Бог в сердце
Бо вона, алмазною водою грязь в нутришню змиває
І милістю, Божої, людини в її сердце,молнія Божу слізу творить
Твоїми чарами, Божими прощення квіткою розквітає
Сльозами чистяться сердця
І квітка, з молнією,разом під сльозами дощя
Свої листочки, Божі, розправляє
Ми всі хто, Божі люди без Божої ласки глибоко страдаем
Чарівною Божою милістю,водні дзеркала свої, вибачаем.
30.8.25. Глибокий уклін Богу що перебуває у сердці,Чайтаньї, Антарьямі, а також усім, світлим,щирим Божим душам , за натхнення, і допомогу, в написання цих віршів.
К. Р.
Свидетельство о публикации №225083100837