Кодекс графомана - 22

     Ясність, конкретність – це добре, але все відносне. І велике письменство завжди починається з богохульства. ©

     Письменництво – втіха для тих, хто не користується популярністю. ©

     Сказавши нове слово, тебе затопчуть першим! ©

     Поет не чує рими, коли бурчить голодний шлунок. ©

      Письменництво - не математика, і розрахунок письмака повинен бути трохи не тверезим! ©

     У пітьмі тління сумнівів роздуває вогнище і дає урожай роздумів. Потім народжується світло. ©

     Книга - життя, яке триває протягом абзацу. Все інше – спогади. ©

     Коли я говорю з книгою, це означає набагато більше, ніж просто з обкладинкою. ©

     Слова, що народжуються в серці книги, доходять до серця, а ті, що народжуються мовою дурня-читача, не йдуть далі вух та мозку. ©

     Навіть із розумної книги можна зварити варення, якщо додати після патетики, поетику патоки! ©

     Про підсумки судити не мені, а часу і послідовникам-апологетам. Зрештою книга написана, коли прочитана. Думайте! ©

     Пам'ятка у туалеті письменника: «Не сиди просто так, думай про щось» ©

     Такий я письмак – зла читачів не пам'ятаю, доводиться записувати. ©

     Пиши, кілька разів відміряй і кілька разів відріж. ©

     Письменництво без матюка перетворюється на доповідь. ©

     Вітер у голові письменника попутним не буває. ©

     Письменник повинен померти у гарній книзі. А в поганій скільки не вмирай. ©

     Письменники, відпускайте читачів-ідіотів та клоунів зі своєї книги – ваш розум повинен гастролювати! ©

     Письменнику легко зібрати стадо баранів-читачів, але важко зібрати стадо читачів папуг і мавп. ©

     Є злочини гірші, ніж не читати книги. Наприклад, читати фейсбук. Електронні книги не мають майбутнього. Вони смердять лайном. ©

     Створюй книгу, щоб урятувати розум, — і коли втопишся дорогою, то хоч знатимеш, що плив до берега. ©

     Вчити старого письменника – лікувати мерця! ©