Як помру, то на Есхарі мене поховайте,
Вирвіть траву на могилі, про квітки подбайте.
Хай приходять до могили чужі добрі люди,
Їм душа моя смиренна дуже рада буде.
Хай приходять до могили чужі малі діти,
Бо вони були для мене щонайкращі в світі.
Хай приходять до могили мої щірі друзі,
Бо вони мені поможуть в моїй сумній тузі.
Нехай прийде до могили дівчина кохана.
Все життя моє нещасне нею зігріване.
Я ніяк не надивлюся на Дінець мій милий,
То є щастя, що він близько від моєй могили.
Як Господь мене покличе до свойого суду,
Я покаюсь, може Богом я прощений буду.
Заповiт
© Copyright: Эсхаровец, 2025
Свидетельство о публикации №225100200835
Свидетельство о публикации №225100200835
Рецензии
Приятный язык ( мова). Я учил его давно со второго класса, когда жил в Ковеле. А у Шевченко, по моему, два шедевра - этот стих, и Рэвэ тай стогне...
Владимир Зюкин 24.10.2025 10:40 • Заявить о нарушении
Владимир Зюкин 24.10.2025 10:40 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.