Вусвтий сторож хати

_____________________________________


У селі стоїть стара хата —
домівка стомлена, самотня, сповнена спогадів.

Вітер гладить хатні стіни,
мов руки часу.
Вікна дихають пилом,
але всередині — світло.
Світло тепле, мов подих серця.

На тину -  Муркун
Сивий кіт, наче  сніг на попелі.               
Котик сидить, мовби тінь минулого – 
Тінь (імовірно, щасливого) життя, яка вже  зникає.

Муркун слухає тишу,
наче пісню, що не має слів.
Його очі ловлять промінь,
і світ стає ближчим, ніж здається.

Пахне тишею, осінню, і трухлявим деревом
 Десь під шепіт трав чути кроки минулого —          
кроки м’які, мов пам’ять,
кроки тихі, мов любов.

І здається:
кіт знає —
світ не кінчається,
поки хтось лишається
стерегти  тепло цієї пустої хати..

На жаль, триває безглузда трагедія –
війна між Росією і Україною.
І навіть одинока старушка…
Немічна бабця, котра думала, що вона віддасть уже Богові душу тут, у своїй хаті.
Змушена була із вузликом...