Роздуми...

                РОЗДУМИ…
               
 

                Жизнь – мгновение любви,
                Подаренное Вечностью…

                НИКОЛАЙ МАКСИМОВ


     Ще в далекі юнацькі роки, коли ми з братом спали влітку у садку, під безмежним зоряним небом – милувався казковим чумацьким шляхом. На той час я вже доволі багато перечитав фантастичних романів, літератури з астрономії. Знав, що зірок на небі, подібних до нашого Сонця – мільярди. Постійно фантазував, вигадував способи, можливості потрапити на інші планети, в інші світи. Мене, мов магнітом, приваблювала та незбагнена таємниця Всесвіту, яку мій, ще юний мозок, ніяк не міг зрозуміти і охопити. Та, чесно кажучи, і зараз, маючи за плечима такий великий життєвий досвід, не вкладається в моїй голові поняття – безмежності космічного простору і часу. Для людського розуму дійсно важко сприйняти те, що Всесвіт без меж. Людина, живучи на цьому світі таке довге життя (на її думку), навіть уявити собі не може, яка то крихітна мить у порівнянні з мільярдами років існування тільки нашого Всесвіту, при тому, що вчені висловлюють впевненість, що таких Всесвітів, як наш, існує незлічена кількість.

     Ця неспроможність людського розуму охопити таку величезність простору і часу, в той далекий період – зародження НАШОЇ цивілізації, породила в умах первісних Homo sapiens думки, пошуки розгадки тієї таємниці – як же зародилося життя і оточуючий їх світ? Вчених, котрі б дослідили це питання і науково довели свої висновки оточуючим, на той час, ще не існувало (треба зазначити, що і зараз, в наш час, твердої впевненості в цьому питанні нема). Тому найдопитливіші з родових общин, маючи в думках добре розвинені фантазії, знайшли дуже просту відповідь на таке непросте питання. Десь ТАМ – на небі, а може й вище, куди простий член общини не мав доступу ні за яких обставин, знаходяться безсмертні, всесильні ДУХИ, БОГИ. І тільки ВОНИ спроможні дати, або забрати життя та здоров’я усьому живому, тільки ВОНИ керують всім рослинним та тваринним світом. Ну і напевно ж, не кожен зможе спілкуватися з такими надзвичайними сутностями. Зразу ж з’явилися пробивні, енергійні особи з родового клану, які обійняли безапеляційно посади, обов’язки посередників, проводирів думок і бажань простих мирян до небожителів.

     До всього цього хочу додати –  зрозуміло, що такого всеосяжного спілкування, як зараз, між общинами не було, тому в різних родових кланах, різних племенах повинні були з’явитися свої, місцеві небожителі. Але, як можна здогадатися, з появою “своїх, таких рідних і зрозумілих БОГІВ ” , нещастя та біди не щезли – з’явилися теорії гріхів та непокори, які обов’язково потрібно було спокутувати та принести БОГАМ дари. Навіть не заглиблюючись в прадавні часи, а аналізуючи часи розквіту Індії, Греції, Македонії, Єгипту, Риму, Середньовіччя, викликає неабияке здивування – така кількість та різноманітність всесильних БОГІВ, та їх чудодійств.

     З’явилася писемність, настав час фіксувати для історії всі діяння і заповіти БОГІВ різних релігій. І створювали ті писемні пам’ятки – люди, згідно своєї фантазії та накопичених знань.  Низка Богів, Божків, постійно оновлюється. Прадавні персонажі зникають, інформація про них стирається з легенд, міфів та інших писемних джерел, часто – густо навмисно. З’являються нові небожителі, і знову, по поняттям та фантазіям “продвинутих”, звичайних людей. Ну не можу я переконати себе, в глибині своєї душі, і повірити всім тим казкам, які виникли в усіх численних релігіях нашого світу. Але повинен визнати – весь оточуючий світ, який можна дослідити, підпорядкований єдиним для всіх законам, але хтось же ці закони встановлював? Ось тому я напевно не невіруючий, а просто – атеїст.

     А зараз, кілька слів про ВІЧНІСТЬ – що ж воно таке? При великому бажанні, завжди можна знайти безмірну кількість визначень ВІЧНОСТІ – в філософії, космогонії, теології та релігії. Але боюся, “дослідник ” цього питання цілковито заплутається і отримає уявлення про ВІЧНІСТЬ ще більш туманне ніж на початку вивчення цього питання. Тому що, поняття - ВІЧНІСТЬ припуска, як момент появи безконечної тривалості когось чи чогось так і, як наслідок, завершення, фінал, тобто повинні бути – “початок ”  та “кінець ”. Людському розуму представити інше – неможливо,  попросту: ВІЧНІСТЬ – це період існування нашого Всесвіту, від його зародження, до його загибелі. Тобто від моменту початку зародження Всесвіту з крапки (момент великого вибуху) і до моменту її загибелі (стиснення Всесвіту в крапку сінгулярності).
      
     Зараз дуже добре усвідомлюю на яку небезпеку наражаю свій імідж з боку читачів, публікуючи цей нарис. Хочу запевнити всіх, що не маю наміру ні на йоту образити чиїсь релігійні почуття. Кожна людина повинна сама обирати свою віру, це її особисте право і я зі свого боку буду всіма силами захищати її вибір. Але я теж маю свою точку зору і вона часто не співпадає зі світоглядом моїх рідних і друзів, та це абсолютно не повинно впливати на родинні та дружні відносини між людьми. І я всією душею волію, щоб на нашій багатостраждальній Землі, з-за віри, з-за приналежності до іншої нації, не гинули тисячами, мільйонами діти, жінки, чоловіки.

     Вивчаючи, по мірі своїх сил, таку страшну, трагічну історію нашої цивілізації, завжди задаю, таке просте запитання: “Де ж Ви – НАШІ МИЛОСЕРДНІ БОГИ та СВЯТІ, чому дозволяєте такі жахливі війни та бузувірства, коли гинуть мільйонами діти, жінки, чоловіки? Невже Вам так подобаються ріки крові, муки поранених, покалічених, плач та горе діточок, батьків?” ВИ ж ВСЕСИЛЬНІ!..  НЕ РОЗУМІЮ ЦЬОГО!!! Може б я й хотів бути віруючим, вірити всім тим казочкам, але розум мені в цьому питанні не дозволяє пристати, приєднатися до любої з існуючих релігій. Та все одно, я з розумінням сприйму любі зауваження до моїх думок.

     Вдивляюся в навколишній світ і кожної миті бачу смерть. І то не важливо, що гине – жива істота чи рослина, комаха чи хробак. Для того, щоб жити я повинен вбити курку, свиню, корову або вівцю, вирубати чагарі, дикі дерева, щоб виростити квіти і подарувати їх коханій. Люди добрі – озирніться, весь наш Всесвіт живе по одному (відомому всім правилу) – виживає сильніший. В дикій природі слабший завше загине і стане їжею для сильнішого. В рослинному світі на загиблій, згнившій рослині виросте нова міцна рослина, або гриб, хробаки. У Всесвіті сильніша, більш масивна зірка поглине меншу і утвориться нова суперзірка, а чорні діри поглинають цілі галактики і невідомо, що з ними там діється. Впевнений, в нашому Всесвіті, в нашому вимірі – головними речами виявляються ЖИТТЯ і СМЕРТЬ.             
     Це закон – по якому живе, на жаль, наш Всесвіт, а може й вся світобудова.


Copyright:  Юрій Чуповський  - 2019-й рік.
  переклад українською мовою - 2025-й рік