Ржавi

При першій спробі – Я ініціалізувався, присвятився Йому. Прийшов до Нього не знаючи і не думаючи про нього як Сутність, навіть про ефемерність і гадки не було.
Він – це Вона ж, а Вона – по факту Воно. А тому що мова йдеться про називання, яке лише міняє мовний родовий відтінок, але імено; – воно ж збірним, форма прояву – різно-манітна, а суттєвість – єдина в своєму назначенні для існування, і втілення назначення буде допоки.

Віддатися Нищенню, Нічому, Обнуленню, Про;паді – це було здійснено, вимушено я пішов дорогою до самозабуття, життя сталого. Як можна судити тепер: Я заглянув в віко Пагуби – і Пагуба така зненацька: «Оппа!..» – і задумалася…
демотиватор: [заставка до тексту]
 
Через значний проміжок часу. Тепер осмислюючи 2013ий.
Виходить, я Відстояв Службу, як в самій реальній церкві! – А Я декілька разів відстоював служби і не в одній тій самій.
От тільки ця була трохи серйозніша, чим молитовні завивання кого-нада і не-нада; ця служба, правлення – більше нагадували іскушенія Ісуса в Пустині, в розмові з Князем світу цього… В мене була своя розмова – через холод. мовчання, душевні відгомони, чорноту на ногах. Спитайте в місяця – він все бачив і був зі мною до самого світанку.
От, коли Вперше, я хотів зникнути, позбутися всього, що неволило й мучило мене – то тільки торкнувся втілень прояву перспективи Пагуби;
А Вдруге, получається – я зайшов в неї по груди, як в ту ставкову заболоту. Заходиш голим і всім тілом відчуваєш гейзери-бульки, які піднімаються, лоскочуть тебе по всім ніжностям тазу, в ледь не унікальний випадок – коли намагаєшся втриматися за гливке дно всіма пальцями ніг і мізинці справляються на всі 200%!
Не підсковзнувся, втримався, пропах полєзною вонізною гнилого дна і вийшов - свіжий, з вод і грязі, остивший-і гарячий одночасно.
…
Завжди мріяв поїхати до тої, яка мене не любе, не хоче бачити, байдужа і злиться. Щоразу це інші цілі особи, але…
Я їду для себе, Вища ціль – пошук свого в навколишньому, проба удачі – повний крах ідеальної картинки.
Так і виїзжаю, раз за разом. І моє розчарування наперед – завжди стале, часто допомагає. Коли ж, після цих всіх пошуків повертаюся і навіть потім висипаюся – сміюся з цих невблаганних «Картинок на ногах». Поучіть, поучіть! - мем: Скептик.
Може не по темі. Тому я завжди за рівність, чесність, правдивість як є один перед одним, Свободою один перед одним
Хто не потребує нас – той вільний, як і ми – які не потрібні.
А як тільки «отой чєл» стає для вас не чєл – а Людиною, з іменем, ви навіть  можете нормально адекватно про нього думати, без упереджень – завжди прошу!
За подібні дівчачі, жіночі варіанти не знаю: але якщо відповідне малюється і в вас, знакомо – то йдемо по тим же стежкам.