Гроб-Анатолiй

Гредь...блін! Грудень!

Був грудень 2009-го. П'ятниця.
Я тільки - з лікарні, країна - з карантину, Сцена Агітації за Тимошенкову косу - в наступні міста.

Останні дні грудня були дуже начисені. Це: і виписування мене з лікарні, відразу і концерт того ж дня, і знайомство з Танею і...

Четвер, 24-го грудня: Виписка, Концерт.
В п’ятницю: відпочинок – пари (тривав мій 3-ій курс навчання)
Суббота, 26 грудня. Сидиться мені в общазі, сидиться собі а потім перестало сидітися. Раптом як закрутилися думки, як завертілися ідеї, бажання, згадки! Взяв В-ШАНС, місцеву газету оголошень і почав шкати собі комп’ютер. Ну дуже хотілося. Степендія вже була.
Об’яву я то відповідну знайшов, але мтс-а не мав. Пішов до сусіда-козака (із справжнім в косичку заплетеним оселедцем) попросив мтс: і давай дзвонити по номеру - домовився на "завтра".
Подзвонив іще на номер, який записав відразу після нещодавнього концерту, номер який мені дала Таня. Набрав з карточки – яку взяв в іншого, на номер – який Таня взяла в інших (батьків) – бо свій телефон вона віддала случайному перехожому.  Подзвонив Янголятку. Домовилися про побачення - "На завтра".

Снігу було немало. Морозу в денну пору було -10, в середньому по Сумам. Набрав номер і одразу давай проводити перемови з друзями: хто буде домомагати мені привозити комп'ютер: з двох товаришів, зміг домовився-таки з Антоном. Адже комп'ютер треба було оглянути (а я ні дупля не понімав на що дивитися, як оцінювати, чи буде фуричити чи не буде, чи годне "залізо" чи ні і по умовчанню - це був ПК-варіант з монітором-телевізором й важким системником. Ну - і я жав на таксі кататься, тому вивозити збирався по скромному - своїми двома і маршрутками, які іще були по дві гривні.

Я - ніс системник, Антон - Монітор. назад їхали двома маршрутками. Важкий бзюка! - Що в мене, що в нього
Як доброякісний пунктуал, моя неділя була розписана майже похвилинно, тобто:
перша половина-оверчасу, до 15 годин, якщо точно – доставка компа в общагу, а решта –ТРЕБА.ВСТИГНУТИ.КУДИ.ДІНУСЯ.ВСТИГНУ на побачення з Танею.

Все вийшло пречудово. в 14 годин комп вже був вдома.

Пару заміток на завершення першої частини:
1. "Хазяїн" Антону не понравився, при цьому, мені сподобалися його, Антона, наступні висновки. Не довго думаючи, Антон охрестив хазяя "Когутом".
2. Їхали ми по комп в самі єбєня Тополянського мкр-району/краю/магадан/кущі.
3. В Хазяя була надто розкішна хатинка, він був директором складу/держпідприємстсва/ітп,ітд
4. Когута звали Юрій Анатолійович
5. Монітор був названим Jason, а Системник – іменним Юрій Анатолійовіч. А вся система – Гроб. Все це дуже веселило моїх гостей, в тому числі і ментів, які по слідчому ділу відвідували нашу общагу.

*Це побачення з Янголятком - породило цілий Концепт, присвячений Їй.
будь ласка, посилання на книгу/концепт: https://disk.yandex.ru/i/Lq0vGtsgbhTFLA