Iнтернацiоналiзм

     Кацап, хохол і жид вели гутірку в шинку.
     Всіх пригощав Іван, зайнявши грошей у єврея; а жид лише наповнював їх склянки.
     Хохол сказав, прикурюючи люльку:
     — Всі люди браття! І жити зобов;язані по-братськи...
     — Ты чо, Мыколо? — закричав кацап, жахнувши об стіл кулачищем. — Да люди ж волки! С волками жить — по-волчьи выть!
     — І вовки, Ваня, мають братів, — відповів хохол, пускаючи дим в вуса.
     — Та всі ви вівці — жид сказав, примруживши лукаво око; адже у нього своє було на думці: «Куди баран таки веде, туди і стадо все бреде. А якщо стадо назад піде, то стане ватажком баран, що плентався ззаду».
     — Залежить все від чабана! — значно сказав гаркавий, обом їм склянки наливаючи.
     — А хто чабан? — запитали хором у жида хохол з кацапом.
     — Чабан?.. — перепитав пархатий. — А вам яке вже діло? — і знову налив двом братам по повній склянці, велику бійку передбачаючи.

      Москва, 18 лютого 1982 р.

___________

На русском языке  — http://proza.ru/2023/02/12/631