Дощ наллє нам у келихи туман. П’яною ходою поведе нас місячною дорогою на зворотний бік самотності.
Вільний вітер у краї тім чарівнім принесе нам запахи неба, принесе нам запахи лісу, принесе нам запахи життя.
Цей світ для двох, для двох, — крикнемо вітру.
Він для нас, він для нас, — скажемо небу.
І дадуть відповідь нам вітер і небо, і відповість нам далекий ліс.
Взявшись за руки, зійдемо ми на берег золотого піску. І хвиля бірюзової води буде лагідно наших ніг торкатися. У небі блакитному над синім морем чайки білі й хмари ширяють. Пароплав удалині димить трубою…
Ми оселимося в маленькому будинку на краю містечка під горою. Вечорами ходитимемо в гості, чи друзів прийматимемо у себе. А в грозу тишу слухатимемо і блукатимемо місячною стежкою, щоб відшукати наше…
Обійми мене, коханий. Мені затишно в цій хмарі з твоїх фантазій.
Дощ пройшов.
На зворотному боц самотност Дощ
© Copyright: Анатолий Гриднев, 2025
Свидетельство о публикации №225122701894
Свидетельство о публикации №225122701894
Рецензии