Смертнi

             Це був вівторок. Хоча на Небесах поняття часу досить розмите. Скажімо так, було щось середнє між «вічністю» та «кавовою перервою, що затягнулася».
    Архангел Гавриїл - високий красень із крилами, які щойно пройшли процедуру ламінування в елітному салоні «Серафим-люкс», роздратовано свайпав екран свого iCloud-14 (модель з безлімітним хмарним сховищем, буквально). Його німб ледь помітно блимав рожевим — ознака того, що акумулятор сідає, а зарядку він знову залишив у приймальні Всевишнього.
— Ти це бачив? — Гавриїл тицьнув смартфоном під ніс своєму колезі, Азраїлу, який у цей момент зосереджено намагався розплутати дротові навушники «Koss», оскільки був прихильником олдскулу, — Нова колекція тунік від «Gucci-Golgotha». Вони додали золоту облямівку на пір’я. Це ж писк сезону! А в мене досі минулорічна «Сніжна білизна». Я виглядаю як рядовий хранитель із відділу логістики.
      Азраїл сьогодні був у цивільному: натягнута на німб кепка «Air Jordan», драні джинси, чорне худі з прорізами для крил та написом «Not Today» і смарт-годинник, що вимірював рівень святості в радіусі десяти миль.
— Гаврі, заспокойся, — пробурчав Азраїл. — Твоя туніка виглядає нормально. До того ж, зараз почнеться новий епізод «Смертних». Ти ж не хочеш пропустити фінал сезону? Яким з мільйонів способів людці уколошкають планету цього разу?
      Гавриїл миттєво забув про бренди. «Смертні» були головним хітом Небесного ТБ. Це реаліті-шоу транслювалося 24/7 з поверхні Землі, і ангели буквально божеволіли від безглуздості людських вчинків. Були цілі фан-клуби: одні вболівали за «Ілона-Технократа», інші робили ставки на те, чи зможе пересічний менеджер з продажу з Житомира дожити до зарплати, не купивши п’яту кавоварку в кредит.
      Білокрилі товариші всілися на м’яку хмаринку, яка набула форми ергономічного дивана (хмари на Небесах мали функцію Memory Foam), і увімкнули величезний плазмовий проектор, що висів просто у повітрі.
— Дивись, дивись! — вигукнув Гавриїл, відкриваючи пачку освячених чипсів зі смаком амброзії. — Це той хлопець, Артем. Він знову намагається зібрати шафу з ІКЕА без інструкції. Боже, це краще за будь-яку літургію!
      На екрані з’явилося зображення скуйовдженого смертного, який з розпачем дивився на зайвий шуруп.
— Ставлю десять молитов, що він зараз її зламає, — запропонував Азраїл.
— Приймаю. Він її не зламає, він просто залишить як є і скаже, що це «лофт», — парирував Гавриїл. Раптом на смартфон Гавриїла прийшло сповіщення. Він глянув на екран і зблід. «@The_Boss_Official згадав вас у сторіз: Термінова нарада в кабінеті №1. Бути з мечами і без смузі».
— О ні, — простогнав Гавриїл. — Тільки не зараз. Артем якраз взяв молоток!
— Йди вже, — махнув рукою Азраїл. — Я запишу тобі серію. А ти натомість не спойлери мені потім, чи виграла футбольна збірна Англії бодай щось, я ще не додивився сезон «Спортивних Трагедій».
      Кабінет №1 виглядав як суміш офісу Google та античного храму. На стінах висіли графіки: «Рівень віри», «Кількість атеїстів, що кажуть «О Боже» під час турбулентності» та «Продажі мерчу (хрестики, вервиці)». За столом сидів Мерчелон — небесний секретар, який виглядав як типовий топ-менеджер, що не спав останні три тисячоліття. Перед ним стояла чашка еспресо такої міцності, що вона могла б воскресити знебуття невелике кладовище.
— Колеги, — почав Мерчелон, коли Гавриїл та ще кілька серафимів забігли до зали. — У нас проблема. Наші рейтинги падають. Смертні почали дивитися на «ТікТок» більше, ніж на небо. Вони перестали просити знаки. Раніше як було? Грім гримнув — вони каються. Зараз грім гримнув — вони пишуть пост про «глобальне потепління» і кидають посилання на донат.
— Може, оновимо інтерфейс? — запропонував ангел Втюхаїл з відділу маркетингу. — Додамо більше неону на німби? Або зробимо так, щоб при молитві вискакував кешбек?
— Ні, — відрізав Мерчелон. — Проблема в контенті. Шоу «Смертні» стає нудним. Глядачі-ангели скаржаться, що людство занадто передбачуване. Потрібен хайп. Потрібен кросовер.
Гавриїл підняв руку.
— А що, якщо ми відправимо когось із наших вниз? Але не як пророка — це вже було, ретро-стиль не заходить — а як інфлюенсера?
      Мерчелон замислився. Його перо (яке насправді було стилусом останньої моделі) зависло в повітрі. — Ангел-інфлюенсер… Хм. «@Gabriel_Real_Wings». Десять мільйонів підписників за тиждень. Стріми з хмар. Розпаковка десяти заповідей. Це може спрацювати.
— Але є умова, — додав Гавриїл, поправляючи свою туніку. — Мені потрібен безлімітний 5G на Землі. І щоб ніякого смирення в контракті. Я хочу рекламувати шампунь для волосся та пір’я.

                Через годину Гавриїл уже стояв у відділі екіпірування.
— Так, — сказав йому інтендант, маленький херувим у модних сонячних окулярах. — Ось твій набір: смартфон з нескінченним зарядом, фільтр «Божественне сяйво» для Іnstаgrам (автоматично прибирає з обличчя прищі та сліди похмілля) і кредитка з лімітом «Скарби Соломона».
 — А меч? — запитав Гавриїл.
— Мечі — це олдскул. Ось тобі селфі-палка, яка при розкладанні стає лазерним списом. І пам’ятай: головне не врятувати світ, а зібрати якомога більше вподобайок. Якщо пост набере менше мільйона, ми тебе депортуємо в Чистилище на курси перекваліфікації. Там зараз якраз вчать сортувати спам-молитви.
        Гавриїл зітхнув, клацнув дзеркальне селфі («Прощавай, Рай, привіт, відрядження! #MissionImpossible #AngelStyle») і зробив крок з хмари вниз.
      Земля зустріла його запахом кави навинос та вихлопними газами. Гавриїл приземлився в центрі Нью-Йорка, прямо біля магазину «Apple». Його поява була ефектною: стовп світла, хор невидимих бек-вокалістів і легкий аромат лаванди.
      Люди навколо зупинилися. Гавриїл приготувався до того, що вони впадуть на коліна. Він навіть відрепетирував фразу: «Не бійтеся, бо я приніс вам благу звістку». Але замість цього до нього підбігла дівчина з айфоном.
— О Боже! Це що, косплей на «Final Fantasy»? Чувак, костюм — вогонь! Можна селфі? Гавриїл кліпнув очима.
— Я… я архангел Гавриїл. Я прийшов, щоб…
— Так-так, дуже круто, — перебила вона, клацаючи камерою. — Слухай, а крила справжні? Чи це механіка? Виглядає як дуже дорогий CGI. Відміть мене на фото, мій нік @CoffeeQueen99.
      Вона втекла, навіть не дочекавшись відповіді. Гавриїл дістав свій iCloud-14. На екрані вже висіло сповіщення від Небесного ТБ: «Ваш вихід у прямому ефірі! Рейтинги ростуть! Ангели в раю в захваті, Азраїл виграв ставку на те, що вас переплутають з аніматором».
      Якийсь підприємливий чоловік всучив небесному посланцю у десницю паперовий стаканчик кави, благаючи про рекламну інтеграцію.   
— Ну що ж, — пробурмотів Гавриїл, відкриваючи додаток для стрімів. — Привіт, смертні! Ця трансляція відбувається у всіх соцмережах. Сьогодні у нас розпаковка… вашої свідомості. Але спочатку — подивіться на цей неймовірний латте, який я щойно купив за один долар і 99 центів.
 #HeavenlyCoffee #NoFilter.
      На небі Азраїл дивився на екран і посміхався. Шоу «Смертні» щойно отримало найкращий спін-офф за останні дві тисячі років. Він відкинувся на хмаринку, відкрив ще одну пачку чипсів і подумав, що бути ангелом у 2026-му році — це не так вже й погано. Головне, щоб Wi-Fi не зникав. А в цей час десь у Житомирі смертний Артем нарешті прибив ту саму полицю. Вона висіла криво, але замість того, аби пофіксити результат власної криворукості, парубок вже строчив у «Фейсбуці»  пост про «деконструктивізм у дизайні».
      Гавриїл поставив йому лайк. Бо навіть архангели знають: іноді маленька брехня в соцмережах — єдине, що тримає цей світ купи.

 Источник: https://poembook.ru/poem/3361650