А кто тебя знает настоящей?
Враг или друг стоящий?
Кому сердце верит чаще —
В потоке минут уходящих?
Враг метит в твои надломы,
Ему твои шрамы знакомы,
Он ждёт, когда рухнут громы,
Чтоб выбить почву из ног.
А друг — он твоё отраженье,
В минуты души притяженья,
Он ценит твоё вдохновенье
И силы даёт приток.
Но знает тебя настоящей
Лишь свет, в твоём сердце горящий,
Да голос, внутри звучащий,
Когда ты совсем одинока.
Ни враг, ни союзник случайный,
Не станут владеть этой тайной,
Такой глубокой и крайней,
Что знает лишь Божья любовь.
Свидетельство о публикации №226012000816
Тільки ситуації відкривают нам самих себе і дають побачити, проявити як фотоплівку, як нам здавалося - і як воно є.
події на початку, в 22му - мені славно помогли, показали як в мені є.
з того що могло проявитися - нічого несподіваного не було.
"убігуни" - бо їм сказали убігать, тобто як галки - нашуміли їм - вони і знялися,
так от - убігуни убєжали. і мені вони "овощі". але мало втекло, іще 3/2 осталося.
і о думки віршу: Не варто откривать свою цибулинку - бо заплачеш, очі натреш і всі не раді будуть, даже ти.
"Розумієш, моя душа - як цибулина... там багато шарів" (с) Осел із Шрека
Шеврон 09.10.2026 10:35 Заявить о нарушении