Не говори, що ти любив,
Чи пестив ніжно мою душу,
Ти серце в болю утопив,
Тепер все пам'ятати мушу.
Холодні дні у забутті,
Твоїх обійм пекельна злива,
Серпанки літ немов в імлі,
Птахів давно зомліли крила.
І не несуть у небеса,
Де зорі більше не палають,
Зів'яла вранішня краса,
І душу знову відчай крає.
Сивіє осінь за вікном,
Горобина в садку палає,
Холодний вітер знов і знов
Милує чорну й сіру зграю.
16.02.2026
Не говори, що ти любив
© Copyright: Татьяна Раевская, 2026
Свидетельство о публикации №226021601393
Свидетельство о публикации №226021601393
Рецензии