А. Тарковскому

Комната желаний 
Памяти  А. Тарковского

На дне колодца
Человеческой души,
В тиши и скорби
Искренней мольбы,
Нашел он сердце,
Полное любви.

Спешил,
Боролся,
И хотел
Он рассказать
Об этом всем.

Сгорел,
Обуглился,
Взлетел.
И не достигнув
Свой предел,
Оставил уголёк
В ночи,
Намеки, вехи и пути.
И тихое —
Своё найди,
На дне метущейся души.
А после продолжай,—
Свети.


20.03.26

****

Кімната бажань 
Пам'яті А. Тарковського

На дні криниці
Вічної душі,
У тиші й скорбі,
Щирої мольби,
Знайшов він серце,
Зповнене любові.

Та поспішав,
Боровся,
І хотів
Він розповісти,
Та з'єднати всіх.

 Згорів,
 Обуглився,
 Злетів,
 Не досягнувши
 Своїх втіх.
 Залишив спалах
 У ночі,
 Натяки, віхи та шляхи.
 І тиху
 Сповідь уві сні,—
 Знайди її,
 В пітьмах бунтарської душі,
 А потім не згасай,
 Світи.

****

The Room of Desires
In Memory of A. Tarkovsky

At the bottom of the well

Of the human soul,
In the silence and sorrow
Of sincere prayer,
He found a heart
Full of love.

He hurried,
He struggled,
And he wanted
To tell
Everyone about it.

He burned,
He charred,
He took off.
And not having reached
His limit,
He left a ember
In the night,
Hints, milestones, and paths.
And quiet—
Find your own,
At the bottom of the tossing soul.
And then continue—
Shine.

March 20, 26