Небу вже млосно

Великий Пес* , ловчий Оріона, наздоганяє Скорпіона і лапами загрібає його міжзоряним пилом, міжсонячними супутниками; Чумацький Шлях від таких ігрищ та цькувань міжзоряно-системними особистостями - щоразу все більше схожий на роздовбану цими Німірами*, Муспельхеймами* дорогу, обабіч якої строять, цокотять, риють, розрівнюють, катають, роняють, роздавлюють, чавкають-хрустять по залишкам, розмішуючи суміш по всьому, в тому числі й по своїм тілам, пачкають одяг, мармизи.

Велике Розширення Всесвіту? Яке там розширення – коли Я очевижу, останні 2-3роки, зворотнє!
Я, напевно тля серед людей, а й то – бачу: Всесвіт, зі своїм Космосом дихають; тягнуться до Землі, до нашої Молочної Тарілки*, Азазотом* хочуть опуститися до нас чи до мене, чи в рази ширше – і згребти собі, ввібрати в себе видимий абсолют
Нічне небо, отой над і повсюди справжній світ - видимо коливаються, як жива тканина, як легені, сузір'я; ведуть себе несерйозно, не "по-научномум", їх ковзанка по небу стала такою розбитою – що траекторії сповзають як гранули льоду по стеклу: але Я це все бачу і від цього аж цікаво: Всесвіт тільки в цьому проявляє себе перед його Свідком?

Ми не вірно дивимося на скупчення зірок-сузір’я! Їх майже і не існує, принаймні в формі тих літературно-тупеньких малюнків,  під видом звірят, близнят, стихій, предметів тощо.
Нічне небо, оті набори "вгадай фігуру"- це наші стереотипні навіяні залежні бачення;
наповненість нічного неба – це потоки масс і світів, завитки течій, більярд із світил. От чогось, в більярді не мусолять вигаданими до одурманення картинками шарів – в більярд грають, в кулі бьють – і кулі летять; буває, більярдний набір, кімната та правила стають свідками всякого – що не стосується їх природи – але й тоді, вони слухняно служать, бо інше їм не задано.
Навіть катаючися на качелі-круговерті, бачиш, як все навколо існує та рухається своїм ладом... Можна закрутитися до тошноти, краще не гнати.
Ви впевнені.ні – що оберти Землі навколо осі, навколо Сонця, цей танок з Місяцем такі правдиві і що їх ще не тоншить* від цих "розваг"?..

Пагуба сидить на вісі флюгера світу і дивиться на нас, її спорідненості – Абстракти Всесвіту так само чигають на даху смислоотводів і клюють носом – і це м'яко сказано.
"Вільні електрони"* - якщо більярдисти, той дихаючий легенями космічного простору, в альвеолах туманностей, уподоблені їм: як вони будуть діяти, коли узнають що їх "попалили", про їх дихання,  зближення, збиту гру узнали, узнав Я?
Всім людським баклажанам байдуже на мої слова – тому Чорний Лебідь, один із Абстрактів Пагуби, буде займатися тільки мною... Не чіпає.

Що ж, хочеш Суми?.. Хочеш фарш свідомостей?.. Мовчить. І Я мовчу, спостерігаю за цими Псами, кліпаю на Бетельґейзе, Скорпіона, Тау Кита...
Тепер, це все умовності нікудишньої омани; хвилі світотворчих потоків, рукави та селі – їх колишні умовності розібрані. Ні, розібрані не в небуття – а розібрані по іншим полотнам, які вже не звірюшки та фігурюшки – а сили, події, в видимому оку масштабі: як пора року, як паводок, як стихія

Примітки:
- до Концепту: Вірші для Останніх-2
ссылка на книгу 1.: https://disk.yandex.ru/i/JrBCacXw7-_-Og
*ілюстрація - з інтернету.
*Великий Пес – сузір’я
*Німір і Муспельхейм – світотворчі основи-сили в Скандинавській міфологемі
*Молочної Тарілки – Млєчний Путь
*Азазот – однойменний твір, в честь бога Сивої давнини в авторській міфологемі Говарда Ф.Лавкрафта
*Тоншить – дитяча вимова слова Тошнить
*Вільні Електрони – теорія й екперимент за поведінкою електронів. Коли за ними спостерігають – вони ведуть себе передбачувано задано. Коли спостереження не відбуваться, ні камерою, ні очима – вони діють інакше і по-своєму.