Не лiтнiсть це
Я вже знаю як вона, ця остивша пора життя буде виглядати.
Попри мою упертість розумову, емоційну свідому особливо - організм буде заклякати, терпнути та стягуватися; метаболізм стане ще більш-завмерлішим - щодо цього, то це і плюс. Поясню: якщо харчуватися виважено і як "хочеться собі", вести ритм існування, рухів, заняття фізичних та для ума - все це є злагоджувальною армотизацією для тіла і його духу, в моєму випадку "харчуватися як хочеться собі - не мішати грішне з праведним в їжі, їсти супне, кашове і попередньо-опісля - виконувати вправи чи займатися ділом для виправдання потрачених калорій, накопичених їжо-сил, побудови тіла в належній формі і; і все це - під належним підходом в настрою в усьому: настрій для роботи тої чи іншої, настрій для приготування їжі в смакування, настрій перед читанням чи перегляду фільмів тощо.
І одного разу, це буде благо - мій сон чи раптове запаморочення - буде безвідривним сюжетом, чи дуже свіжим сном, по пробудженні в інших часах і в нових обставинах.
Як бачите - все просто. Ми маленькі червячки: навколо нас все минає з птичками, людьми, деревами, небом, теплом - а нам все своє, нас багато і всі ми такі самі.
Все переживем, всіх переживем, і житимем далі. Всесвіту сили самі винні - раз оставили нас жити і поживати, раз дають шанси й розради кожного разу, відкривають нові двері щоразу, як ми закриваємо ці; комусь ум, комусь балабольство їх сила, комусь наглість і йобнутість, комусь холоднокровність і байдужість до тих, хто сам попався. Раз Всесвіток затіяв - то він і веде. Не ссіть, не ссимо, не шумим.
Нам, для повного щастя, полушутя, не хватає свого духу Чучхе, особливого колективізму - як при Шевченку Т.Г., +/- года; навіть в чорноті повного пано-мажордомного кріпацтва-рабства, в наших людей вистачило сил на Гайдамацтво, Коліївщину, Опришчину.
Буде і тепер. Тільки по-інакшому, з несподіваної сторони. Ніякі прапагандони, когути-єврейські-наполеони не помішають, навіть бабська і колгоспна, рагульна не спортять "вітру сєвєрного"
Свидетельство о публикации №226041601946
Враги всегда были (внешние и внутренние) и мы их всегда побеждали, но как же за каких-то 40 лет так испортили народ...
Я, как и ты, верю...
Владимир, ты зришь в корень!
Наталия Ильяшенко 17.04.2026 09:01 Заявить о нарушении
а як це робиться В ЛЮДЕЙ: вони вирівнюють - якщо з сорго чи іншого живого матеріалу - намочений і під пресом в іншу сторону, або, як в випадку з пластмасовими мітлами - практикують всі сторони в користь, а то й вирівнють так само, хоча рідше.
Зараз таких "нас", украЙонців, не евреїв - ріжуть і укорочують, бо прутики гнуться і ці дибіли не знають других способів - як вирізати прути, замість того щоби пользуваться...
але, попри бідолашну судьбу цих мітел - ті дибілкуваті, особІ - хаяться всіма кругом і скрізь, так що їм і від себе не буває щастя. і нее буде, і не буває.
Маси заслуговують манки - яку самі варять...
Шеврон 17.04.2026 09:30 Заявить о нарушении