(Переклад Євген Боуден)
І.
Там, де клен шумить та ріки струмінь,
Про любов свою гомоніли ми.
Клен той спорожнів, вже імла лягла,
А любов, як сон, осторонь пройшла.
А любов, як сон, а любов, як сон,
Вже повз нас пройшла.
ІІ.
Серцю жаль того, що з ним сталось так,
В небі журавлі, мов осінній знак.
Чотирьом вітрам сум-печаль роздам,
Не повернеться оте літо нам.
Не повернеться, не повернеться,
Не повернеться оте літо нам.
ІІІ.
І нащо ж тепер за тобою йти,
І нащо тепер серце берегти?
Ти любов мою ой не вберегла,
В серці, як та кров, розлилась імла.
В серці, як та кров, в серці, як та кров,
В серці, як та кров, розлилась імла.
Там, де клен шумить
© Copyright: Евгений Боуден, 2026
Свидетельство о публикации №226041902117
Свидетельство о публикации №226041902117
Рецензии