ничто не ново под луной Нема нового на ц м св т

Ничто не ново под луной.
Всё уже  было, было, было!
Был зимний холод, летний зной,
И сердце  от печали  стыло
Сменялись  вехи, маяки,
Сменялись  имена и цели,
Давались диву земляки,
Смеялись, плакали и… пели.
 «Ой, у лузі червона  калина»   
С этой песней строевою
Козаки в Россию шли
И знамена боевые,                               
И сердца свои несли.
Годы шли, мелькали  даты 
Общих праздников и бед
Командиры и  солдаты,
Дни труда и дни побед
Братской славой душу грели.
Не делили общий дом
И «Катюшу»  дружно  пели
На привале  боевом

Ныне красная калина
Кровью окропилась
И родная Украина   
Зверю поклонилась.
Как врагов   с отчизны гнали -
На века остался след
Всё забыли?  Всё продали ?
Дружбы  свет.  Дедов обет.

Просыпайся,  Украина,
Гони супостата!
Пусть спешат к родному дому.
Возвращаются солдаты.
И пускай  народом братским
Под солнышком красным
Расцветает Украина
И светло, и ясно. 

НЕМА НОВОГО НА ЦІМ СВІТІ

Нема нового на цім світі
Все вже колись було, було!
Зимова стужа, спека літня,
І серце стигло і пекло.   

Минали віхи, маяки,
З’являлись цілі і зникали,
Давались диву земляки,
Сміялись, плакали й.. співали.
 "Ой, у лузі червона калина»
З цією піснею надіЇ
Козацтво до РосіЇ йшло.
СвоЇ  знамена бойовії ,
Серця гарячії несло.               
За роком рік   минали дати
 І спільних свят і спільних бід.
І командири  і солдати -
То пам'ять незабутніх літ.
Братську славу не ділили,
Був їм нетісним спільний дім
І "Катюша" душу гріла
На привалі бойовим.
 Ворогів з Вітчизни гнала -
В світі  залишився слід!
 Все забула? Все продала ?
Славу,  що зоставив дід!.
І червоная калина
Кров'ю окропилася,
Рідна ненька Україна
Звірові вклонилася.
Прокидайся, Україно,
Гони  супостата!
Хай вертаються додому
Змучені  солдати.
І нехай піл небом синім, 
Під сонечком  красним
Розквітає Україна
Радісно і ясно