Коли тягне тудись

Як тягне цією стежкою пройти: що там мене чекає, вже другий день? Відчуття чи особи людяні? Злі собаки чи лихі очі? Я й досі не люблю цю безглузду стежку, нею шли всякі, вона мені противна, вона – безглузда, навіть якщо нею просто йти: ями, вибоїни, хащі й мовчазні жителі. Ну от нехай собі мовчать, топчуться й катаються своїми ковдовбинами, повні неясних очей, вікон, собак, хащів.

Я піду тою, яку обрав здавна і напостій. Там впевнено зустрічаються знайомі проблеми, не ясно коли й не ясно чому… Ну я то тихо понімаю, мені звично – що я привертаю увагу «мас» - через свою непонятну ні мені, ні їм Іначість.
Але, їм це не в гріх. Вони самі по собі – пропащі.
Нє, ну а що: виросли з сповна оптимістичних немовлят, дітей – в оці пихи, пуза, сала, ханжу, наглі рожі, грубі алкашні, прокурені чи зневажливі індивіди. Людська Пропа’сть.
Що ж, звичні проблеми які вони влаштовують – вони понятні, вони даже круті своїм огидством. Саме такі «дізастер-и» творять з нас, меншості, Не-Отаких – Людей, сильніших, розуміючих, мислячих, моральних, чуттєвих.

Хочеш льогких путєй – іди, он дорожка мане, ти нею ніколи не ходиш, бо вона тобі нестерпна. Там ти вийдеш не з тої сторони, не там - а аж за 20 метрів не там.
Не шкода, але часто буває – що ті, хто марно явно по-злому нанесли тобі шкоду – помирають. І чого б це?..
Це як в мемі про «дилетанта який не вміє тебе ненавидіти/інша причина доїьатися до тебе» - тільки з остаточним ісходом.
Он, Я виїду з хати, в якій і так засидівся, з 2020го – і… не довго простоїть хатка, яку построїв Джек; а якщо я не повернуся в Суми – що тоді з ними?..
Людям зі мною щастить: хто при мені і тримається мене, хто не проти мене, не шкодить мені, містам і місцям тоже.
Рештою займається Пагуба і молитви їх покровителів.

Хто скаже мені, розкажіть: що МЕНІ тепер попросити в Ідола?.. Він працює. Він правда Всесвіту.
В мене закінчилися до нього явні прохання. Саме більше й вагоміше – він виконав, а те що ні – «на нет – и спроса нет».
Кажеться: він знає Чорного Лебедя і з Пагубою «грає в азартні ігри»

Дописка: одразу після написання цієї розмови з вами, сходив до Нього. На серці було дивно-хвилююче. Може його енергіям в своїй ніші - також?..