не-конспект конспекта пiсля-висновкiв з нього опри

Багато чого відбулося і я просто перестала вже думати як мені стати кращою, правильною, нормальною. Я просто вже не думала. Вирішила сама тихенько припинити своє існування і нікому не заважати. Сіла просто до Рахова, взяла пляшку води. Уже у Рахові купила два піражка і каву. Пішла спочатку за маршрутом на Лису гору, а потім забила болт і пішла просто куди очі бачать, а ноги ведуть. Без ніякої цілі і плану. Я йшла через схили, улоговини, річки, струмки, полонити, ліс і джерела. Було місце, де я сіла помедитувати і відпочити. Було місце, де я прости сіла насолодитися красою. Бачила вовка. Ночувала я на полонині під ялиною. Тоді в мене закінчилась їжа і вода. Було дуже холодно вночі. Але я постійно переводила увагу з холоду на свої слова і дихання. І ставало тепло. Потім під ялинку ще приходив якийсь звір. Але я зовсім не боялась і не думала його проганяти. Так я провела цілу ніч. Був ще й повний місяць. У четвертій ранку почало світати і я вирішила вже йти. Пішла я просто в нікуди…

Вийшла я на полонину, побачила вівці. Я довго боролась між бажанням йти далі чи зазирнути з цікавості й холоду. Я вирішила зазирнути і сіла біля ватри. Вперше в житті я не вибачалась і не просила , а просто зайшла і сіла. Мене, як не дивно, не вигнали. Потім я трошки поспала. Поїла, побула з уголовніками. Пограла з ними в вербальні ігри. Потім мене довезли в село. От тепер я тут сиджу, чекаю доки мені пришлють документи)

БІНГО!