Не вiдмовлю
Як життя я ховаю в пісні,
Та відчути це зможе не кожен,
Те що бачу у кожному сні.
Розстелились у сумі світанки,
Перші квіти палають в мені,
Віддала все тобі без останку,
А ти знаєш, як хочеш чини…
Вчинки твої, то сум і відраза,
Вчинки твої, то совість твоя,
Причепився той біль, як зараза,
І навколо із слів метушня.
Подивлюся, собі не відмовлю,
І забуду тебе на віки.
Та на небі собі я замовлю
Перші подихи в серці весни.
15.06.2026
Свидетельство о публикации №226061502052
