Песню прыгожую...
Гэтак жанчыны спяваюць.
Мовы Радзімы чароўны вытвор,
Раптам часы ажываюць.
Нібы старыя вярнулісь часы,
Зноў я збіраю чарніцы.
Песня з шырокай лясной паласы
Коціцца, гукам бруіцца.
Песня нязломная, нельга забыць.
Сонца застыла ў крыніцах.
Слова дзівоснае эхам звініць,
Бавіцца дзень у чарніцах.
Песню складае мой добры народ,
Часам яна ўладарыць.
Песня крылатая радуе род,
Нібы па струнах ударыць.
Песню натхнённую мне не забыць,
Вечар задрэмле ў дуброве.
Птушачка просіць нібыта: «Піць-піць…»
Гукі на роднае мове…
Свидетельство о публикации №226061500501
Возможно, близость к украинскому языку даёт мне возможность так чувствовать белорусский язык, его поэтику.
Спасибо Вам!!! С теплом, Ли
Лидия Мнацаканова 16.06.2026 03:57 Заявить о нарушении
Татьяна Цыркунова 16.06.2026 08:25 Заявить о нарушении
