Чорн алмази п сень
Які ми слухали у ті
Давні та дивні часи,
Не блищать на сонці,
Не оживають у його
Гарячих променях.
І лише у сутінках,
Де, лежачи у кріслах,
Ми пили
П'янку кров лози,
Вони розкриваються
Своїм темним
Магічним сяйвом.
Так було і так буде,
Навіть тоді
Коли всі ми
Розчинимось
У пітьмі.
Свидетельство о публикации №226062501680
