Заметки на манжетах

                Когда
Когда мозаика окон угомонится,
И в полусумрак длинных коридоров
Войдёт прохлада,
Мы видим сны. Нам осень снится
Необратимым листопадом.

Когда с разбега, вдруг, остановиться…
То в сумрак нас самих проникнет холод.
Но сердце – сердце будет биться,
Для тех, кто глух, повысив голос.
 
              Мотивы О.Х.
Мы торгуем собой, кто шутя, кто всерьёз,
А взамен — или смех, или бусинки слёз...
Каждый в торге лукавом обманут бывал:
Кто сокровище отдал, кто-то прах покупал.

              Памятник
Я памятник себе воздвиг нерукотворный,
Как Биглер, приснопамятный кадет.
Но с неизбежностью всё то, что в жизни вздорно,
Стекает в Лету через туалет.

          Л. С. Зайцевой, истфак

Вы приносили нам дыхание Москвы
И музыку эпохи Возрожденья.
Весь этот год на ниве просвещенья
Как Леди Совершенство, были Вы.

             Листок

Случайно берёзу качнул ветерок
И с ветки берёзы сорвался листок:
Прощайте,
                прощайте,
                прощайте...
Зелёные ветви уносятся ввысь,
А он неприметно вальсирует вниз:
Прощайте,
                прощайте,
                прощайте...
Танцует последний свой танец, чудак,
И тлен принимает как сущий пустяк:
Прощайте,
                люблю вас,
                прощайте...

            
           Леночка Столповская

Леночка Столповская
Кошку повстречала.
Леночка Столповская
Громко закричала.
    Испугалась кошечка
    Леночку Столповскую,
    Прыгнула в окошечко
    И была таковская...
               
           Эгейское море

Эгейское море...
Веселье и горе
Слились воедино
Историей длинной.
Века проходили
И жизнь изменялась,
А море как было-
Таким и осталось.
С времён незапамятных
Старца Эгея
Всё так же закаты
Над ним пламенеют.
Крик чаек печальный
Над морем не реже,
Ночное молчанье
И звёзды- всё те же.
На волны взгляни -
Глубина голубая
В минувшие дни
Была точно такая.
Ничто не исчезло -
Искать бесполезно,
Что временем гордым
Могло быть истёрто.
Покоится море
На дне-постаменте,
Как памятник вечный
Вечной легенде...

                СТАВОК

Я не знаю – то є байка, чи чиїсь плітки –
Це мені розповідали мої сусідки.
Довідок я не наводив проти балачок,
Так що маємо по факту: вкрадено ставок!
Отже, слухайте уважно: вранці на селі
Хтось знайшов велику пляму вогкої землі.
Та ще й як знайшов! Зненацька по коліна вліз,
Начебто затьмарив очі горілчаний біс.
Почав, звісно, голосити про такеє зло!
Рятувати бідолаху збіглось все село.
Рятували, хвилювались, лаялись дарма;
Витягли – і здогадались: та ставка ж нема!
Справи кепські. Це начальству вже життя псує:
Справа не в ставку – в Реєстрі. Він в Реєстрі є!
Ось: «Ставок один, звичайний» - маймо документ.
Як ревізії довести те, що зник він вщент?
Треба протокол та слідство: хто ставка попер?
Того ж дня в село приїхав міліціонер,
Всіх оглянув підозріло, потім – опитав…
Професіонал! Відразу ж і на слід напав.
Дуже дивний збіг обставин з’ясував доречі:
В однієї господині глечик зник під вечір.
Глечик, як новенький майже, на тину сторчав,
Був учора, всі підтвердять, а тепер – пропав.
«Е-е, міленькі, – каже слідчий, – це не випадково:
Глечик злодій вкрав, щоб воду черпати ставкову».
Все село, як це почуло, злегшено зітхнуло:
Є надія, є підстави – буде все, як було.
Буде довідка від слідства. А наступний крок –
Як знайдуть той клятий глечик, знайдеться й ставок!