Права чи Л iва сторона

[це художні роздуми, не про правду чи неправду. це просто вільний текст]

Помітив, коли щось роблю з іншої руки – працює мозок. Схоже на тренування. Наприклад: тримати совок, лопату не лівою, як звично – і намітати правою, а по-незвичному – тримати її правою і Намітати ЛІВОЮ рукою.
З цього власного прикладу і виникла постановка інтриги питання:
А може ми, в своїй основі, зовсім не праворукі – а ліворукі, лівші?
Переважно не Раціоналісти – а Ірраціоналісти?
Цей тезис відкриває шляхи до чисельних пояснень людської поведінки та її мислення

Справа не в триманні предметів якоюсь рукою – а щоби працювати Іншою, розвивати її. Інколи, бажаючи порушувати буденність свого організму, Я стараюся задіювати свою ліворукість, розвивати ліву сторону півкулі мозку. І тут головна заковирка в тому, що: ПРАЦЮЮЧИ Лівою – Я відчуваю приємне пантеличне напруження В ПРАВІЙ ПІВКУЛІ!
Це циркулює кров, насичує все, що ледь існує в збідненому на кисень середовищі. Кисень – це обмін. А обмін – це передача інформації через залізо – «гемоглобін». Гемоглобін – це «флешка» нашого тіла, а наші думки та їх реалізація через дії, вчинки, слова – це робота з інформацією.

Якось неймовірно було для мене це відкриття:
Працюю, задіюю Ліву Руку – а працює Права Півкуля. Чи основа нашої іннервації опорно-рухового апарату працює за принципом «очей», системи зору? Мої відкриті досліди явно свідчать про це.
Я не збираюся щось видавати за висновки. Але буду працювати з, над цим, а не шукати кінці ради Завершення, Епілогу які всім так звиклі.
Я часто пробував щось РОБИТИ Лівою, задіювати її. Раніше це було більше для скромнох спроби чи хвацької самовтіхи, яка після  проби відкидалася – як абсурдна та невдала. «Не зручно, непривично, не треба»
Ще з дитинства, часто задумуюся над питанням: якщо не стане правої руки, долоні, ліктя – чи зможу Я діяти Лівою? І це спонукало мене пробувати та повертатися до чергових невдалих хвацьких проб.

Поле для задіювання Лівої руки-ПРАВОЇ півкулі – доволі широке.
Мінімально прості приклади: прасувати, чистити фрукти-овочі, гребти Ведучою Лівою, копати Ведучою Лівою, бити Молотком, пиляти пилкою, насипати в миску і тп., і тд.

Згідно легких висновків про Перехресну Іннервацію-зв’язок тіла з півкулями мозку, як в Очей: можна легко пояснити, поправити багато завдань в соціальній взаємодії та якісному розвитку особистості.
Ми знаємо як твердили раніше і дотепер вважається: Права півкуля мозку людини – відповідає Раціональним началам, які є переважаючими в розумовій діяльності та побудові основ індивідуальності людини, на відміну від начал Ірраціональної меншості – Лівої півкулі мозку, які відповідають за здібності, вміння, творчість. Так вважається і нам приходиться погоджуватися з цим – бо ТОЧНО НЕ ЗНАЛИ І НЕ ЗНАЮТЬ НІХТО. Як і в фізиці, астрономії, хімії – працюють з тим що є.

А тепер, бачимо, що ваги не-рівноваги помінялися місцями, відповідно Тезису цих розмислів:
- Ліва, Ірраціональна півкуля – Домінуюча та переважаюча над всім в повсякденні.
- Права, Раціональна півкуля – в Меншості.
Я би сказав, в любому із варіантів – спляча. Зовсім не знаю, наскільки часто чи рівномірно Американці, Англійці, Французи чи Японці працюють Лівою рукою як ведучою – та з Правою, умовно менше-діючою їх успіхи в науці, мистецтві, садівництві, виробничим майстерствам очевидні протягом десятка сотень років,
Але ж є і ми, слов’яни, і при чому – сучасне цивілізаційне суспільство, з усіма гріхами та правдами. Відштовхуємося категорійними поняттями. Раціональність в своїй меншості – спить. 

Ratio – «Розум». Як говорить наш викладач з хорошої дисципліни: Думати, Мислити – треба вміти, треба вчитися; думання починається з логічних висновків та зіставлень.
Наші люди б’ються над думками, але не займаються процесом задіювання Інтелекту. І ніхто про це не дбає.
Живий Інтелект – це інша сутність Людини, це оновлення, це новизна і Початок…
Якраз ці процеси і замкнені, сплять в нас, в більшості.

Я не соромлюся осміювання. Я не маю «совісті» – поняття саме собою фригідно-обернене. Я маю гідність, міру та її розуміння.
Маленькі особисті відкриття – мене радують. Висновки, до яких Я приходжу під час тривалих міркувань над чимось дилемним і хвилююче-неясним для себе – освітлюють мене, приносять радість;
Любе зусилля, вчинок, справа – яку Я зробив з власної охоти і з щирим ентузіазмом, во благо – приносить мені відчуття успішної самореалізації, навіть якщо не всі це признають, противляться чи дуже, дуже шкодять психіці та настрою на тривалий час.
Висновки зроблені – справа вчинена!

Правда за обома сторонами: що Права, що Ліва рука, що на шкоду – що на користь.
Решта думок – за Вами

2023-04-02