Навiянi плани для Втомлених мiсць

Після роздумів, що краще: захаращеність ідеальність з постійною глибокою тінню чи красиво і акуратно без лишнього, звична гармонія, прийшов до наступних роздумів
«А можна ж і так, і так, і навіть іще якось!»
І будуть такі сторони: «Вічні сутінки»
«Ліліні качелі». В честь 4річної дівчинки в якої ми гралися компанією в дитинстві, за хатою її бабусі були качелі – і це були перші качелі, які я побачив і навіть катався. Враження – восторг!
«Драконіан Таймс» - палючий «степ», трави, «поля», поруч – тин з галуззя і зайвої дико рослості

Ходив цього дня, 3 серпня, в Місця до плантації малини.
Назбирав аж штучок 7-8 різного калібру. Половина цвіту кущів – вщухла, затухла, половина – зріє неспіша. Їм нужно більше сонця, більше задобрення ґрунту, більше прополки.
Все це я неспішно втілюю, дуже неспішно. Адже для мене, Втомлені місця – перш за все, Ідея.
Капітально прополював Я тої осені; розчищав від порослі – в червні, прорізував хащі недавно від стихійних дерев, слив в основному – їх рости і просити не треба, лізуть як дурні, тому це – можна,

З якогось «дива», в покинутій хаті немає гнізд ос, немає кротових і крисячих всяких нор-куч, немає мурашні; зате є велика вертикальна дірка – см 20-25+ зверху і нижче зменшується, між частинами хати, є розібрана падонками-кладоіскатєлями піч, частково відсутні шибки, про стані – тільки помєчтать. В другій частині хати – куча кучі землі в кучі землі. А там – світлиця взагалі-то.
Сокиру, мачете, загострену пилку, палку-копйо – і можна обороняться від бандитів і соцробітників, які зразу не понімають…або просто всяких, кому не радий, аж дуже.
Зелений півень. Мрію. Має наснитися, має знайтися, буде.
Він проживе все своє куряче життя, як іншим мало снилось. Буде величезним, буде шанованим, а своїми шпорами – зможе зарізати і відбити любу лисицю чи куницю, чи яструба.

Також, не казав, але бачив: там, біля малини, в осовних хащах – є давняя «працююча» абрикоса – вкусні, хороші і є груша-лимонка – порядні смачні лимонки; їм би світла і простору більше!.. Груші і малині Я подякував за плоди.
Надіюся іще буде той час, коли їм повезе, коли Я поможу – і вони стануть пишніти для мене. Може і не тільки, Я за.