Ось і осінь косою косить
листя листячко вниз летить,
то душа,
вона неба просить,
бо без нього,
душі не жить.
що ти плачешся, золотенька
і навшпиньки ідеш дощем,
ти красуня, моя маленька
знову журишся білим днем.
все пройде дорогенька, люба,
осияна моя печаль,
упаде жолудь в землю, з дуба
й стане дубом
в весняну рань.
Ось осiнь косою косить
© Copyright: Николай Стахив 2, 2026
Свидетельство о публикации №226081400933
Свидетельство о публикации №226081400933
Рецензии