Крізь подих вітру у долонях,
Крізь світло дня і шелест дум
Приходить світ тобі на скроні,
Несе печаль, холодний сум.
Навіщо нам знання дороги,
Навіщо нам війни поріг,
Навіщо горе разом ходить,
Збиває щастя із-під ніг.
Сумний горобчик не щебече,
Злітає з стріхи давній пил,
І пташка мріє тут про втечу,
Вода дзюрчить на спраглий схил.
Забути все і бігти, бігти,
Ховати в душу біль життя,
Далеко десь безвісно тліти,
Чи мати спокій для буття.
02.09.2026
Бажання
© Copyright: Татьяна Раевская, 2026
Свидетельство о публикации №226090201106
Свидетельство о публикации №226090201106
Рецензии