Ім’я моє пил та дихання слабе,
Мій шлях кам’янистий, зустрів де тебе,
Під небом, з якого сніг падав, мов сіль,
Твій погляд в мені розпалив лютий біль.
Відтоді світ тьмяний мій, тьмяний мій сон,
Не манять мене ні багатство, ні трон,
Під чорними крилами я гавранів
Бреду крізь самотність безплідних ланів.
Та знаю – не вічно нести цей вінець,
Стражданням прийде неодмінно кінець.
Тебе знов зустріну, тебе обійму,
Потворну стару, ненажеру-чуму.
Solitude
© Copyright: Альба Трос, 2026
Свидетельство о публикации №226092001526
Свидетельство о публикации №226092001526
Рецензии