Вона горить. І тріскотить сушняк,
Іскри летять у темне, сонне небо.
Ми тут і зараз. Спокій. Буде так.
І думати про завтра нам не треба.
Червоні мови плачуть і пливуть,
Вмивають ніч гарячими сльозами.
Лишилась десь далеко світу суть,
Є тільки цей вогонь і ми між нами.
Нехай мовчать тривоги і жалі,
Майбутнє — дим, що вітром розвіває.
Поки горить ватра на землі,
Для нас нічого іншого немає.
Ватра
© Copyright: Адель Кирова, 2026
Свидетельство о публикации №226100101397
Свидетельство о публикации №226100101397
Рецензии