Повстання. Синопсис

       Друга книга продовжує розповідь про Самійла Гардового, його родину та козаків Кисляківського куреня. Події розгортаються на тлі постійної загрози татарських і османських нападів, соціального гноблення та загострення суперечностей між козацтвом і польською шляхтою.

       На початку книги Самійло отримує звістку про появу великого османського війська за Південним Бугом. Разом із сином Іванком, зятем Мирославом та козаками Карпа Журби він вирушає на розвідку. Завдяки сміливості й винахідливості молодих козаків ворог зазнає значних втрат пороху та гармат, а згодом обходить Гайсинщину стороною.

       Невдовзі Іванко, Мирослав і Петрик Сомик організовують засідку біля мосту через річку Кислячку. Козацькі ожиги та влучно обраний момент атаки змушують загін кримських татар під командуванням мурзи Ділявера Айдарова відступити.

       Однак воєнна небезпека – не єдине випробування для родини Гардових. Пан Тадеуш Острозький, вражений красою Оріяни, наказує своїм слугам викрасти жінку. Її вдається врятувати завдяки втручанню отця Зосими, який виявляється вправним воїном. Цей випадок оголює безправ’я простих людей перед свавіллям магнатів: навіть після порятунку Оріяна та її близькі не можуть бути певні, що шляхтич не спробує повторити злочин.

       Тим часом Петрик Сомик дорослішає й просить прийняти його до козацького товариства. Самійло погоджується, доручаючи Іванкові опікуватися молодим козаком. На тлі цих подій у Кисляківському курені навчають новобранців військової справи, а старі запорожці обговорюють татарські набіги, поневолення людей і необхідність спільного опору ворогам.

       Основною історичною лінією книги стає повстання під проводом Криштофа Косинського. До боротьби долучаються козаки, селяни, міщани та незадоволена своїм становищем дрібна шляхта. Їхні вимоги пов’язані з розширенням козацького реєстру, визнанням козацьких прав і протидією свавіллю магнатів.

       Самійло Гардовий та його побратими беруть участь у походах повстанського війська. Проте повстанці не мають достатньої єдності й військового досвіду, а їхнім противником стає добре організоване шляхетське військо.

       Боротьба набуває особистого виміру й для Мирослава та Іванка, коли знову постає загроза Оріяні з боку Тадеуша Острозького. Водночас козацькі загони проходять через небезпечні пригоди, розвідницькі операції, сутички та випробування, що зміцнюють їхнє побратимство.

       У творі розгортається також ширша політична картина: козаки шукають союзників, обговорюють майбутнє Запорізької Січі та можливості продовження боротьби за межами Поділля.

       Вирішальним випробуванням для повстанців стає битва під П’яткою. Попри відчайдушний опір, козацьке військо зазнає поразки. Угода, укладена після кровопролитних боїв, змушує козаків визнати королівську владу, усунути Косинського з гетьманства та викреслити з реєстру нових козаків. Їхні основні вимоги залишаються незадоволеними.

       Проте поразка не знищує прагнення до визволення: козацькі ватажки усвідомлюють потребу краще підготуватися до майбутньої боротьби. Частина запорожців повертається на Січ, а інші загони продовжують діяти самостійно.

       Подальші події пов’язують долі героїв із новими небезпеками, полоном, втечами та пошуками союзників. Козаки вирушають у далеку подорож до Рима, де прагнуть бути почутими Папою Климентом VIII.

       Тим часом боротьба за свободу не припиняється: визволення бранців і повернення людей до козацького товариства стають важливими проявами солідарності та взаємодопомоги.

       Наприкінці книги козаки Кисляківського куреня викуповують групу юнаків, серед яких Олекса Чухліб. Хлопці просять дозволу стати кислячанами. Гетьман погоджується надати їм таку можливість за умови, що спочатку вони пройдуть випробування в спільному бою. Кисляківці приймають новоприбулих на навчання, відкриваючи перед ними шлях до козацького життя.

       Отже, друга книга серії  «Кислячани» поєднує родинну історію з широким полотном козацької боротьби кінця XVI століття.

       Поразка повстання не стає остаточним завершенням протистояння: герої зберігають вірність побратимству, а молоде покоління готується продовжити справу попередників. Фінал залишає відкритим питання майбутніх випробувань і подальшої боротьби за свободу.