Рецензии на произведение «В долонях мокрих вiд сльози»

Рецензия на «В долонях мокрих вiд сльози» (Марина Сидоренко)

"Блаженны плачущие, ибо они утешатся" сказал Христос.и дай Бог вам.

Евгения Сулаева   15.08.2009 06:50     Заявить о нарушении
Рецензия на «В долонях мокрих вiд сльози» (Марина Сидоренко)

Насправді, вихор пустоти,
Лиш на позір до нас байдужий --
З"являється, немов, знічого
Прямує --також-- в нікуди

Його мета, підступно-ниця,
У тому саме й полягає
Аби збентежити нам Душу,
Навіять спогади сумні
А на завершення,-- як вдасться,--
То змусити іще й страждати...

Тоді -- досягнуто мети,
Отримано, чого жадалось,
Оте спустошення Душі --
Для нього якісний пожиток.
Мандрує він, байдуже, далі
Вдивляючись в наступні жертви...
Проте, в нотатнику своєму,
Твою вже має він адресу
І, за найменшої нагоди,
Навідатися прагне знову.

Для відсічі де взяти зброї?
Яким же чином захиститись?
А спробуй стати "несмачною" --
Нехай той вихор пустоти
Не знайде тихого страждання.
А теплі, лагідні долоні
Тримають спокій та любов.

Він не погодиться одразу
І повертатиметься знову,
Та -- незнаходячи поживи --
Все ж буде змушеним ушитись...

Иосиф Флавий 5   05.07.2009 18:16     Заявить о нарушении
Шановний Йосиф дякую за таку гарну пораду і чуйність, та іноді вихор зі сторони набирає підтримки:

Темні, люди хмарою, наче круки,
Крутяться навколо, чуючи поживу.
Злітаючись скликають схожих з собою,
Для більшої зграї, заради потіхи.
Щоб страшенний – навіжений,
Наче ритуальний танок танцювати.
А погравшись ДУШОЙ вдовіль
Кинуть ….. та ну їх.
Але чому ж кинуть, з часом подзвонять,
Подзвонять, зустріч призначать щоб в очі заглянуть.
Гарно б стати несмачною ніж всіма бажаною.
А ті крихти що зостались – в долоні зібрати
І коханій людині з вірою віддати.
В гармонії і любові разом, спільно душу відродити.
Серце, наче квітку тендітную
По пелюсточці, бережно розкрити.

З великою повагою Марина.

Марина Сидоренко   05.07.2009 20:15   Заявить о нарушении