Рецензии на произведение «Ранкова Замальовка»
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Такий пронизливий вірш, пане Інгварю.
Я, взагалі-то, вірші без рими вважаю більш глибокими, бо автор не схотів жонглювати словами, щоб причесати тему. Такі вірші найщіріщі.
Вам вдалося.
З повагою,
Елена Иваницкая 06.03.2011 16:53 Заявить о нарушении
В юності я вважав, що верлібр це від неспроможності автора оволодіти технікою віршування. Бавився римами, навіть писав сонети. Але з часом зрозумів, що вільний вірш то є саме тим, що найкраще дозволяє виразити поетичне мислення автора, якщо воно унього є. Єдине, що залишилося від юнацьких уподобань, то ритмічна організація тексту. Справжніх верлібрів я так і не навчився писати :-)
Ингвар Олафсон 06.03.2011 19:49 Заявить о нарушении
Так і коли серед творів автора, якого знаєш як прозаїка, трапляеться раптом тапляється вірш, досконалий з точки зору рими та ритму, то це все одно тішить, бо воно "як є - то є". І сонети, і етюди - це як фізичні вправи, як трамплін до пошуку свого особистого стилю.
З повагою,
Елена Иваницкая 14.03.2011 16:31 Заявить о нарушении
Очень драматично у Вас получилось. Сильно. Прочитала с большим удовольствием. :)
Татьяна Лимонова 05.03.2011 14:35 Заявить о нарушении
Ингвар Олафсон 06.03.2011 15:42 Заявить о нарушении
То дуже страшно і направду винести несила.
Прокинувшись, почути кохання кроки.
Що пішло назавжди...
Близьке мені.
Петро.
Петро Домаха 04.03.2011 18:33 Заявить о нарушении