Рецензии на произведение «В унiсон»
Показывать в виде списка | Развернуть сообщения
Колись, Петре, лише на цвинтарі я відчував миттєвість сьогодення. Наразі відчуваю це майже щодня. Мабуть Господь задивляється на мене, а мабуть навпаки...
Дякую. З повагою,
Сергей Кувалда 30.12.2020 21:41 Заявить о нарушении
Іноді час видається невблаганним...
А я щиро хочу побажати Вам приємних миттєвостей і усіляких гараздів у Новому році.
Хай щастить!
Петро Домаха 31.12.2020 16:58 Заявить о нарушении
Дзякую. Так е. Так будзе.
Ёхан Леверда 31.07.2020 17:26 Заявить о нарушении
Петро Домаха 02.08.2020 13:11 Заявить о нарушении
Атмосферний текст. Сподобалось!
Шон Маклех 09.05.2017 17:35 Заявить о нарушении
Дивовижно ніжна атмосфера панувала у взаєминах моїх батьків.
Петро Домаха 10.05.2017 17:27 Заявить о нарушении
Який світлий твір! А коли читаєш про дві свічки - аж серце стискається...
Олена Братель 26.08.2013 00:28 Заявить о нарушении
Світлі спомини про батьків ніколи не дозволять мені зневіритися в людях.
І нехай Вам зустрічаються на шляху споріднені душі.
Щоб в унісон...
Петро Домаха 30.08.2013 09:28 Заявить о нарушении
Вельмишановний Петре!
Вам вдається розборхувати глибоко сховані почуття,
добиратись до самих потаємних струн,
примушувати їх звучати,
очищаючи душу.
Після прочитання подібних творів
завжди відбувається переоцінка цінностей.
НЕ обійтися без утрат...
Та світло любові спроможне і холодній плиті надати тепла.
Заворожує "дружний трепет полум"я".
Любов батьків і досі випромінюється, знайшовши продовження у талановитих творах сина.
Мимоволі задумалась про сучасних дітей, більшості із яких доводиться переживати біль втрати від розлучення батьків, поділ майна. Замість парного світіння в унісон, довкола морок, бо ж скільки не підтримуй полумя одинокої свічки, життєвий легковій гасить його без жалю.
Ладослава Идущая 30.11.2012 13:13 Заявить о нарушении
За розуміння, добрі слова, тепло душі та її суголосність.
Розчулений.
Ніщо не в змозі замінити дитині щоденне споглядання любові батьків один до одного. Жодна педагогічна практика не навчить берегти коханих, близьких і рідних так як це.
Мені пощастило.
Петро Домаха 30.11.2012 21:17 Заявить о нарушении
Дуже гарно, пане Петре. І мені про стежку нині думалося. Тільки про іншу, ту, якою до лісу йду. Коли все довкруг сіре, буре, висохле, вона дивовижно зеленого кольору, і трава на ній свіжа і явно все ще росте, незважаючи на те, що вже й приморозок був. Таке відчуття, ніби людські ноги гріють ту доріжку.
Ирина Мадрига 03.11.2012 17:18 Заявить о нарушении
Вражаючий образ!
Дякую, пані Ірино!
Петро Домаха 03.11.2012 23:51 Заявить о нарушении
Петро! Ты - истинный герой, потому что - смелый! и берёшься ЛИРИЧЕСКИ И ФИЛОСОФСКИ писать ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ХУДОЖЕСТВЕННЫМ ЯЗЫКОМ - о трагичном, непривлекательном, непонятном, неприемлемом, неординарном, страшном, порою отвращающем. Вспоминаю любимых своих Короленко, Коцюбинского - в Полтаве был в доме-усадьбе Короленко, на краю старого города. А украинский язык? - он становится языком современной мировой литературы, на котором можно изъясняться, благодаря вам - мощным авторам, пишушщим на родном и не смущающимся ничем, ничем.
Артём Киракосов 18.10.2012 20:24 Заявить о нарушении
Всеохватывающая доброта и поддержка твоя не перестают восхищать.
Несколько строк - и разрушаются границы и преграды.
У нас про таких говорят: ПРИЯТЕЛЬ ДУШІ або ж ПОБРАТИМ
Хай щастить на шляху!
Петро Домаха 18.10.2012 22:47 Заявить о нарушении
Замечательно написано, дорогой Пётр!!!
Анна Дудка 18.10.2012 11:39 Заявить о нарушении
...хвилею світлої вічності...
Василина Иванина 17.10.2012 22:13 Заявить о нарушении