***
ЛІНА КОСТЕНКО
ЛИСТ
оригінал
........
На одному з малих полустанків я чекаю поїзда
зранку. Влаштувалась в кутку на лаві,
щоб мене не знайшли
цікаві. Протяг має в'їдливий
присмак паровозного сизого
диму. І стоїть неумитий присмерк
за розхитаними дверима.Десь там брязкіт і скреготіння,
залізничний постійний шум... Я поклала папір на коліно,
я стривожені вірші пишу. Наче прозу пишу - без розбивки на рядків
розмаїті пласти, щоб здавалось на перший
погляд, що пишу я звичайні листи.
Власне, це недалеко від правди.
Інша форма - той самий зміст.
Адресовані
людям
вірші -
найщиріший у світі лист.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.