***
Лада Арій
А дні летять...
А дні летять так швидко,
вони летять.... століття.
Тебе немає поряд,
і мати на портреті:
У білім капелюсі,
з зеленими очима.
Весела, мила дівчинка.
Пробив годинник. Годі?!!
Раніше не зустріла
Цікавого портрета.
Ніколи і не знала,
що десь існує все це:
Та дівчинка весела
з зеленими очима.
А дні летять так швидко,
а дні летять незримо...
Біла ворона
Коли можна стати вороною білою?
Коли навколо крутиться щось сіре?
Ти побоявся, що я стану вороною білою?
Та чи погано це, якщо ті, інші - сірі?
Ти відчуваєш у мені потребу,
Ти все написав, вигадав поспіхом!
Та нас з тобою розрізняє забарвлення!
Адже... як раніше, я в одязі білому,
А ти... все того ж темно-сірого кольору.
Сезон
Море на сезон, сонце на сезон,
На сезон любов.
Радість на сезон, щастя на сезон,
На сезон дощі.
Дощ із моїх сліз, з крику мого – грім!
Нескінченний сум, що з тобою ми
Запізнилися на один сезон.
А сезон пройшов повторюючи знову
Ночі та світанки.
У тому біда, що для нас з тобою
Місця там немає!
Та для інших тих, незнайомих нам
Повторяться знову:
Море на сезон, сонце на сезон,
На сезон любов.
Радість на сезон, щастя на сезон,
На сезон дощі.
Дощ із її сліз, з крику її — грім!
І можливо те, що вони як ми,
Запізняться знову - на один сезон.
Коли я піду...
Коли я піду далеко-далеко,
Звідки ніхто, ніколи не приходить,
Душі буде там - неодмінно легко,
А ангелів хор співатиме... про любов.
Я буду... Янголом твоїм небесним,
Я... охоронятиму тебе від горя,
Я... співатиму там свої ніжні пісні
У церковному хорі, а може й ні!
Коли я піду далеко-далеко,
Звідки ніхто не дзвонить і не пише,
- Ти пам'ятай мене! - зараз говорю
Адже кричатиму, ти мене не почуєш...
тоді
Другие статьи в литературном дневнике:
