Є такий фактор сьогодення, про який, мабуть, ще не згадували. Щоранку або щотижня в наших школах виконують гімн України. Діточки шикуються, прикладають правицю до грудей, штовхаються, сміються, пошепки перемовляються, хтось підспівує, хтось пригадує, чи нічого не забув вдома, вони сваряться, штовхаються, діти є діти, а проте - над ними лунає гімн України, над ними - прапор України, вони стоять на землі України, під небом України, десь відбуваються про- і контра- мітинги, акції, змови, десь нагромаджуються і пересуваються війська, десь анексують території, десь ведуться дипломатичні розмови і недипломатичні сварки, десь постійно відбувається щось, а в школах - отак, щоранку або щотижня лунає гімн України. Наші діти ростуть в умовах суверенної держави, може, вони не дуже поки що замислюються над цим феноменом, а проте - вони вже звикли прикладати правицю до грудей, коли чують "Ще не вмерла України ні слава, ні воля". І так відбувається вже понад 20 років. Коли я думаю про це, я розумію, що і слава, і воля України не просто не вмерли, вони живуть і зростають прямо сьогодні, це - наші діти. Це - Україна. І тому будь-які фантазії та стратегії щодо поділу, знищення, анексії, окупації тощо - це загроза оцим діточкам, а не абстракціям, конституціям або переконанням. А проти цього і за оцих діточок варто битися, терпіти, страждати і вистояти. Слава Україні!
Есть такой фактор современности, о котором, пожалуй, еще не вспоминали. Каждое утро или еженедельно в наших школах исполняют гимн Украины. Дети строятся, прикладывают правую руку к груди, толкаются, смеются, шепотом переговариваются, кто-то подпевает, кто-то вспоминает, не забыл ли чего дома, они ссорятся, толкаются, дети есть дети, однако - над ними звучит гимн Украины, над ними - флаг Украины, они стоят на земле Украины, под небом Украины, где-то происходят про- и контра- митинги, акции, заговоры, где-то накапливаются и передвигаются войска, где-то аннексирует территории, где-то ведутся дипломатические разговоры и недипломатичные ссоры, где-то постоянно происходит что-то, а в школах - так, каждое утро или еженедельно звучит гимн Украины. Наши дети растут в условиях суверенного государства, может, они не очень пока задумываются над этим феноменом, однако - они уже привыкли прикладывать руку к груди, когда слышат "Ще не вмерла України ні слава, ні воля ". И так происходит уже более 20 лет. Когда я думаю об этом, я понимаю, что и слава, и воля Украины не просто не умерли, они живут и растут прямо сегодня, это - наши дети. Это - Украина. И поэтому любые фантазии и стратегии разделения, уничтожения, аннексии, оккупации и т.д. - это угроза этим детям, а не абстракциям, конституциям или убеждениям. А против этого и за этих деток стоит драться, терпеть, страдать и выстоять. Слава Украине!
There is a factor of the present days which apparently has not yet been mentioned. Every morning or every week in our schools the anthem of Ukraine is performed. Children are lining up, they put their right hands to their chests , they are pushing each other, laughing, whispering, some are singing the anthem, some recall if they forgot something at home, they argue, they fight, children will be children, however - they are listening to the anthem of Ukraine, above them there is the flag of Ukraine, they are standing on the land of Ukraine and under the sky of Ukraine, somewhere there are going pro- and counter- rallies, campaigns, conspiracies, somewhere there are troops being accumulated and moved, territories are annexed somewhere, diplomatic talks and undiplomatic discussions are going on, somewhere there is always something is taking place and unfolding. But there, at our schools, every morning or every week children listen to the anthem of Ukraine. Our children are growing up in a sovereign state , maybe they are not yet aware of this phenomenon, however - they are already used to put their right hands to their chests when they hear "Ukraine has not perished, nor its glory, nor its freedom". And this has been like this for more than 20 years. When I think about it, I realize that the glory and freedom of Ukraine are not just alive and not dead, they are living and growing right now, these are our children. This is Ukraine. And so - any fantasies and strategies for the division, destruction, annexation, occupation etc. - are making a threat to these kids, not to some abstractions, constitutions or beliefs. And against this threat and for these kids we should fight, suffer, endure and win. Glory to Ukraine!
