Я додому пишу нечасто, хоч забралась в таку далечінь. Заважає мені то щастя, то розваги, то просто лінь. Мамо моя, не сумуй...
Щиру правду тобі скажу - до неправди душа не лежить: я ніколи в житті не тужу, бо не маю від чого тужить. Мамо моя, повір...
Що не день - то радість нова. Що не будень - то майже свято. Що не слово - то щирі слова, бо у мене друзів багато. Мамо моя, не тужи...
Не спіткнуся на жодній з доріг, не зазнаю в житті образи... Як вернуся на рідний поріг - чи впізнаєш мене відразу? Мамо моя, не плач...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.