***Жахливо, що талановитого поета цькують бездарні й безталанні кровожери ще й по його відходу зі світу цього. Але, мабуть, Анатолій Соколов - http://www.proza.ru/avtor/sotoll46 - написав би мені, що до всього цього треба ставитися по-філософськи. Бо що таке безталанність? Це не соціальний статус і не психологічна драма. Це хвороба, яка загострюється спокусою якщо не долучитися до прекрасного, то хоч висякатися на нього. Називається садизмом. *** Для того, щоб зрозуміти, який ти сам дурний, треба такого ж дурня випадково знайти на Прозі. Для того, щоб зрозуміти, в чому саме ти розумний і талановитий, треба на Прозі свідомо шукати значно розумнішого й талановитішого за себе автора. І неможливо зрозуміти, чому деякі розумні і талановиті автори свідомо читають на Прозі дурників. Щоб відчути дурниками себе? Це - така гра розуму? Але вона нагадує маячню і хворобу, яка називається мазохізмом. А ще - копирсання на смітнику. © Copyright: Ирина Мадрига, 2010.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
