Рецензия на «Лист до друга» (Ганна Осадко)
коли поринаєш в потік найкращих новин і чуєш насподі як твій камертон нарешті звучати почав знову, а думалось: все, замовкли на вік голоси і сила пішла вся в пісок і соковите яблуко не тобі не для тебе... "ніколи не кажи "ніколи"" Святослав Синявський 11.12.2010 19:24 Заявить о нарушении
"ніколи" не кажи "ніколи"- сміялась вона, збираючи повний поділ соковитих осінніх яблук, вилюблених сонцем за довге літо, і яблука пахли щастям, і павутиння бабиного літа лоскотало шию, наче його вітряні пальці, а він, сидячи на найвищій гілці, ловив сонце в люстерко пам"яті, і пускав їй у очі пустотливих осінніх зайців, і вона мружилася, наче кіт на осонні...
Ганна Осадко 11.12.2010 21:42 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |