Рецензия на «Кризис или пустое сотрясение воздуха» (Ладослава Идущая)
Від споглядання нашого життя складається враження, що наші люди ніколи не бувають задоволеними... Василь Кузан 08.06.2011 11:40 • Заявить о нарушении
Усе пізнається в порівнянні.
Мріємо про європейський рівень життя, при цьому не бажаємо змінюватись зсередини. У вінницької поетеси Валентини Сторожук є з цього приводу гарні рядки: Щоденно сотні тисяч: Дай! Дай! Дай! Лиш чує монстра ядерного бранка. Вона ж не Ельдорадо, не Клондайк, І не казкова скатерть-самобранка. Їй стане краще - то полегша й нам. Любімо не за гріш, не за спасибі. Любімо Україну, щоб синам На палі не конати, чи на дибі. Любімо без принуки, без зусиль, Не доведім її до катастрофи. Любім її як Стус Василь, Який на всіх нас дивиться з Голгофи. Вся наша проблема у тому, що кожен прагне лише взяти, якомога більший шматок, і мало хто задумаються про те, що сам може дати. Василю, бажаю Вам знаходити задоволення у всьому і завжди. Життя усе ж прекрасне. З повагою, Людмила Ладослава Идущая 09.06.2011 12:35 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
