Рецензия на «I знов про головне...» (Валентин Лученко)
у колоброді доль, в коловоротті тем - тотемних звірів тіні сутіні переходять в ніч, а ніч через сутіні в ранок на ґанок похилились флокси, а блідий серпанок завис на хвиленьку якусь та і розтав, як хмаронька, як лист зітлілий в попільничці... Ингвар Олафсон 18.07.2011 21:59 • Заявить о нарушении
ці листи на тонкому папері, електронні, пакетні, ефірні
не згорять, не зотліють, зігріють десь_колись прочитають їх знову і знову... ) Валентин Лученко 19.07.2011 11:21 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
