Рецензия на «Незаконченная битва. Часть2. Белая...» (Ладослава Идущая)
Людо, добрий твір. Але насправді дивуюся, Ви так описали пропасницю пияка, як наче самі його лікували від тієї напасті:) Хоча мені доводиться щодня таких оковитолюбних деградантів спостерігати, я так детально всі рухи і виверти їх свідомості й підсвідомості змалювати не змогла б. Ирина Мадрига 09.11.2011 10:47 • Заявить о нарушении
Зрастуйте, Іро.
Хоч образ Василя і збірний, та описаний він із людей, котрі мені не байдужі. Не зі слів знаю біль і біду близьких та рідних пияків. А в реальному житті Василь потонув, зробив Галині подарунок до 8 березня. Та у творі хотілось залишити героям надію і віру у краще. Щодо деталізації, можливо її тут надміру, але поки що залишила в такому вигляді. Ладослава Идущая 10.11.2011 22:06 Заявить о нарушении
Ні, Людо, не забагато деталей. Тут подробиці якраз і ведуть усю оповідь. Хороше оповідання. Може, тільки наприкінці мораль як така не потрібна.
Ирина Мадрига 11.11.2011 10:50 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
