Рецензия на «Барвиста дорога» (Анна Новик)
Привіт! Чудове починання! Для натхнення я читаю Ліну Костенко: Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині Є хтось такий, як невтоленна спрага. Я не покличу щастя не моє. Луна луни туди не долітає. Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є. Моя душа й від цього вже світає. Успіхів! З теплом Я*:-) Наталия Воропай 27.02.2017 06:46 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
