Отлов Приматов - написанные рецензии

Рецензия на «Хари ом намох, ом нараям...» (Наталия Ермашова)

Истина души бестленна

Отлов Приматов   02.05.2014 10:02   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Ударим по коррупции мегапикселем!» (Роман Гвоздик)

Люстрация мне кажется приостановилась

Отлов Приматов   01.05.2014 16:45   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Служили два товарища, ага...» (Роман Гвоздик)

Очень плохо когда один президент настраивает на братоубийственную войну,со своим братским народом,и не главное у кого ядерная бомба ,а главное где есть ценность и доблесть!!!Слава Героям!!!Слава Украинской Революции!!!

Отлов Приматов   01.05.2014 16:43   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Учите языки! Любите Украину!» (Роман Гвоздик)

В Стране где живешь надо знать язык народа,этим ты показываешь уважение к данному народу,а не ненависть и хамство

Отлов Приматов   01.05.2014 16:41   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Каким образом отказаться от взяток?» (Отлов Приматов)

обязательно,самое страшное когда работает коррупция и система откатов

Отлов Приматов   06.04.2014 19:34   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «А виноват ли Янукович?» (Светлана Феттер)

Янукович скорее просто слил страну да и все ,оставив лишь батон и голую статую себя,Если люди хотят смести человека который полностью громит страну,разрушая больницы в селах,людям с сел,чтоб попасть в больницу надо ехать в район чтобы спасти свою жизнь,а он спокойно спасал свою в Межгорье и скорее всего ему просто лучше в России и врать со своими коллегами убийцами

Отлов Приматов   06.04.2014 19:29   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Пьяный паспорт» (Григорий Стынин)

У Петровича всегда есть шанс вспомнить и о хорошем

Отлов Приматов   06.04.2014 16:48   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Россия Украина Запад» (Виктор Ганчар)

все очень отчетливо написано,правда политика всем наверное надоела,особенно ссора Украины с Россией,где есть и украинцы и русские,и конечно же голос всемогущего Жириновского

Отлов Приматов   06.04.2014 16:45   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Спокойные ответы россиянину» (Роман Гвоздик)

Після вбивства радянським агентом Судоплатовим Євгена Коновальця Провід ОУН очолив полковник Андрій Мельник, соратник Коновальця з часів боротьби УНР та спільної праці в лавах УВО. У серпні 1939 року в Римі відбувся другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді голови ПУН. Проте група молодих націоналістів на чолі з Степаном Бандерою, яка після окупації Польщі Німеччиною повернулася з тюрем і була відірвана від діяльності Організації, почала домагатися від ПУН та його голови полковника Андрія Мельника зміни вичікувальної тактики ОУН, а також усунення з ПУН кількох його членів. Конфлікт набрав гострих форм і призвів до розколу. У лютому 1940 року утворився «Революційний Провід ОУН» на чолі з Бандерою.

Через рік Революційний Провід скликав II Великий Збір ОУН, на якому одностайно обрано головою Проводу Степана Бандеру. Під його проводом ОУН-Б стає кипучою революційною організацією. Вона розбудовує організаційну мережу на Рідних Землях, творить похідні групи ОУН-Б з того членства, що було за кордоном, і в порозумінні з прихильними українській справі німецькими військовими колами творить український легіон та організує визвольну боротьбу, спільно з іншими поневоленими Москвою народами. Ця частина ОУН відома під назвою ОУН-революціонерів (ОУН-р) (пізніше — ОУН-СД, популярна назва бандерівці).

Перед вибухом німецько-радянської війни Бандера ініціює створення у Кракові Українського Національного Комітету для консолідації українських політичних сил до боротьби за державність.

Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. Ця подія стала спробою «поставити перед фактом» керівництво Третього Рейху та змусити визнати українську боротьбу. Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників». Німці заарештували Бандеру вже через кілька днів після акту проголошення віднови Української Держави — 5 липня 1941. Німецьким в'язнем був Степан Бандера до грудня 1944 р. Тоді звільнено його і кількох інших провідних членів ОУН з ув'язнення, пробуючи приєднати до своїх сил ОУН-Б і УПА, як союзника проти Москви. Тепер німецьку пропозицію Степан Бандера відкинув[23].

На Крайовій ширшій нараді Проводу ОУН-Б на Українських Землях у лютому 1945 р., що була трактована, як частина Великого Збору ОУН-Б, обрано нове Бюро Проводу в такому складі: Бандера, Шухевич, Стецько. Цей вибір підтвердила Конференція ЗЧ ОУН-Б 1947 р. і тоді Степан Бандера став знову Головою Проводу всієї ОУН-Б. Як Провідник ОУН-Б, Бандера у післявоєнний час вирішує далі продовжувати збройну боротьбу проти Москви. Він інтенсивно організує крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б, які втримують контакт з Краєм постійно аж до його смерті.

У 1948 році в Закордонних Частинах ОУН-Б утворюється опозиція, якій Степан Бандера протиставився в площині ідейній, організаційній і політичній. Він категорично виступає проти ідей демократизації ОУН та відмови від авторитарних, тоталітарних методів у її діяльності. Посилаючись на твердження опозиції, що ідеологія і програма ОУН не витримали проби життя в зустрічі з настроями цілого українського народу, Бандера заперечив її погляди як невірні і на тому тлі розвинув теорію подвійної політичної програмовості ОУН — одна програма, за його твердженням, мала б бути призначена для членства і прихильників націоналізму, а друга для сторонніх чинників. Перша повинна бути основним вірую Руху і базою для виховання кадрів та в основному мала б залишитися незмінною незалежно від зовнішніх обставин. Бандера уважав, що таку програму ОУН вже створила, має її і вона не потребує ніяких змін ні доповнень. Друга програма повинна існувати для зовнішнього вжитку. Вона може мінятися залежно від обставин і міжнародного положення. Вона повинна узгляднювати передусім моменти тактики і їх широко пропагандивно використовувати.[24]

У грудні 1950 р. Бандера пішов з посту Голови Проводу ЗЧ ОУН-Б. 22 серпня 1952 р. він пішов також з посту Голови Проводу всієї ОУН-Б. Але це його рішення не було, одначе, прийняте ніякою компетентною установою ОУН-Б і Бандера залишився надалі Провідником ОУН-Б до своєї смерті в 1959 році.

1955 р., відбулася 5-та Конференція ЗЧ ОУН-Б, яка наново вибрала Головою Проводу ЗЧ ОУН-Б Степана Бандеру і з того часу знову інтенсивно проведено роботу Організації.

Отлов Приматов   01.05.2014 16:49   •   Заявить о нарушении