Стомилися тополi
І в темряві затамували крок,
Пливе над ними місяць жовторогий
В оточенні замрянних зірок.
Ще з гнізд своїх лелеки не злетіли,
Далеко за морями срібний сніг,
Та листя й пелюстки зашепотіли,
Що осінь вже ступила на поріг.
Вона уміє літом прикидатись,
Рудим волоссям вміє подражнить,
Але тепло і світ, прогнавши з хати,
Розлюченою стане в одну мить.
Зашиє небо в сіро-чорні хмари,
Нашле вітри, тумани і дощі,
Та й обернеться з дівчини- примари,
В шалену відьму з холодом в душі.
Свидетельство о публикации №209071400871
Михаил Наливайко 15.07.2015 20:49 Заявить о нарушении
Чесно кажучі, ніколи не вважала свої записані слова творчістю - просто розмова, як у того акина - що бачу, те й співаю.
Татьяна Столяренко-Малярчук 16.07.2015 09:43 Заявить о нарушении
Михаил Наливайко 17.07.2015 20:50 Заявить о нарушении