Лина Костенко. Украинское Альфреско

С украинского

Над дорогой вдоль долины, у старого граба
Одинокая белеет под соломой хатка.
И живут там дед да баба, да курочка ряба,
Золотые, видно, яйца им несёт хохлатка.

Зеленеет двор любистком, пышны георгины,
До морозов чернооко зазывают вишни,
И качаются растрёпки вдоль тропы к малине,
Да, устав, садится аист на сарая крышу.

Забежит дитя чужое, там возьмут на ручки
И играют на крылечке, пока солнце светит.
Ладно, если б деда с бабой радовали внуки –
На шелковице пасутся соседские дети.

Там дорога обегает тыквы с арбузами,
И к кому-то кто-то едёт той златой дорогой.
Задержалась в мире сказка здесь под образами,
Ждут кого-то георгины стайкой у порога.

_________________________

Альфреско или фреска (аl fresco или fresco) – термин, пришедший из итальянского языка. Буквальный перевод – «по сырому». Техника исполнения настенной живописи, когда краска на водяной основе наносится на свежую известковую штукатурку.

Растрёпки - так в народе называют космею, см. иллюстрацию

***

Ліна КОСТЕНКО
УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба - це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…